Конститу́ція Украї́ни — Основний Закон України. Ухвалений 28 червня1996 р. на 5-й сесії Верховної Ради України 2-го скликання. Процес роботи над проектом проходив практично безупинно. Депутати ВРУ перебували в сесійній залі всю ніч із 27 на 28 червня. Конституція закріпила правові основи незалежної держави, її суверенітет і територіальну цілісність. Її прийняття вплинуло на підвищення авторитету країни на міжнародній арені. Конституція України набрала чинності з дня її прийняття. На згадку про прийняття Конституції в Україні щорічно святкується державне свято — День Конституції України.

Структура Конституції

Чинна Конституція України складається з 14 розділів (останній розділ «Перехідні положення» при цьому має номер ⅩⅤ, оскільки розділ Ⅶ «Прокуратура» (статті 121—123) було виключено Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)».

161 стаття Конституції України зібрані у 14 розділах, а розділ ⅩⅤ містить 16 пунктів перехідних положень. Тексту Конституції передує Преамбула.

Основні положення

Конституція України ухвалена і введена в дію Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Складається з преамбули та 14 розділів. У преамбулі підкреслюється, що ВР України ухвалює цю Конституцію — Основний Закон України від імені українського народу — громадян України всіх національностей.

У Конституції України передбачена досить жорстка процедура внесення до неї змін та доповнень. Для схвалення відповідних змін до різних її розділів вимагається від 2/3 до 3/4 голосів від конституційного складу ВРУ. Якщо ж зміни скасовують чи обмежують права й свободи людини і громадянина або спрямовані на ліквідацію незалежності чи загрожують територіальній цілісності держави, то Конституція України взагалі не може бути змінена (ст. 157).

З прийняттям Конституції України 1996 р. втратили чинність Конституція 1978 р. і Конституційний договір між ВРУ та Президентом України від 8 червня 1995 р.

Вітаю Вас із державним святом – Днем Конституції України! Світовий досвід свідчить, що найуспішніше розвивається та суспільна система, в якій найбільш повно розкривається творчий потенціал людини. Саме вільна і відповідальна особа є головною рушійною силою сучасної цивілізації, творцем всіх складових суспільних відносин – політичних, економічних, соціальних, правових, етнічних, конфесійних, наукових, культурних.