ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


Blue333 

50

ПІДСУМКИ НАВЧАЛЬНОЇ МУЗЕЙНО-АРХІВНОЇ ПРАКТИКИ

 Традиційно в червні здобувачі вищої освіти ОС «Бакалавр» ІІ курсу (ОПП Історія та археологія (Європеїстика), Історія та археологія (Краєзнавчо-туристична робота), Середня освіта (Історія. Правознавство), Середня освіта (Історія. Географія) підводять підсумки навчальної музейно-архівної практики, яка проходила на базі Музею історії Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (дистанційно).

Метою практики є засвоєння здобувачами вищої освіти системи сучасних методів, форм, організації у сфері музейної справи та набуття практичного досвіду у архівній та музейній діяльності.

17 травня 2021 р. онлайн була проведена настановча конференція, де керівником практики було проведено інструктаж з техніки безпеки, проаналізовано завдання практики, акцентовано увагу на особливостях проходження практики в умовах пандемії.

2301

Здобувачами вищої освіти було переглянуто та описано найцікавіші  нововведення, експозиції і методи популяризації таких онлайн-екскурсій:

Національного музею історії України, Палацу-музею Кирила Розумовського у Батурині, Музею гуцульської магії, Музею контрабанди, Музею звуку, Музею трипільської культури, Музею Гетьманства, Національного музею «Чорнобиль», Музею національної іграшки в Тернополі, Музею розвитку банківської справи на Сумщині, Одеського музею «Степова Україна», Музею-садиби Івана Котляревського, Музею «Кобзаря» Т. Г. Шевченка, Будинку-музею Генерального судді Василя Кочубея у Батурині, Вінницького обласного краєзнавчого музею, Музею книги та друкарства м. Острога, Музею історії та культури євреїв Буковини, Музею народної архітектури та побуту «Шевченківський гай», Національного військово-історичного музею України, Національного музею-заповідника українського гончарства, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (Львів), Дубенського замку, Національного літературно-меморіального музею Г. С. Сковороди, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. І. Яворницького, Музею визвольної боротьби імені Степана Бандери у Лондоні, Палацу Кирила Розумовського в Батурині, Музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького у Львові», Музею історії Острозької академії, Квартири-музею родини Івана Франка, Історико-археологічного музею «Прадавня Аратта - Україна» в с. Трипілля, Музею Волинської ікони, Чернівецького художнього музею, Музею історії розвитку Українського козацтва, Музею «Тарасова світлиця» у Каневі,  Музею Б. Хмельницького в Чигирині, Корсунь-Шевченківського історичного музею,  Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, Музею однієї вулиці, Музею театрального, музичного та кіномистецтва України в м. Києві; Чернігівського літературно-меморіального; музею-заповідника М.Коцюбинського; Коломийського музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського, Музею історії євреїв Одеси «Мигдаль-Шорашим», Музею українського народного декоративного мистецтва, Музею українського живопису, Національного науково-природничого музею НАН України, Мамаєвої Слободи, Ізмаїльського історичного музею О. В. Суворова, Літературно-меморіального музею О.П.Довженка.

В другому завданні найчастіше практиканти описували такі музеї своєї місцевості:

Уманський краєзнавчий музей, Білоцерківський краєзнавчий музей, Музей-садиба К. М. Дерев'янка, Олександрівський краєзнавчий музей, Одеський історико-краєзнавчий музей, Одеський художній музей, Медведівський краєзнавчий музей м. Черкаси, Верхняцький історико-краєзнавчий музей, Літературно-меморіальний музей І. С. Нечуя-Левицького, Вінницький краєзнавчий музей, Уманська картинна галерея, Орадівський шкільний музей, Іллінецький краєзнавчий музей, Хмельницький обласний краєзнавчий музей, Харківський художній музей, Кіровоградський краєзнавчий музей, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Музей історії церкви Григорія Хомишина, Могилів-Подільський краєзнавчий музей, Державний музей авіації України ім. О. К. Антонова, Добровеличківський районний краєзнавчий музей, Жашківський історичний музей, Національний музей-садиба М. І. Пирогова.

Практиканти вдало впоралися із завданням описати 5 експонатів місцевого музею. Здобувачі вищої освіти включали їх в текст екскурсій, описуючи за запропонованим алгоритмом (назва, опис, матеріал, вид, спосіб виготовлення, спосіб отримання, призначення, розмір, стан збереження, автор, дефекти тощо).

Творчо практиканти підійшли до вирішення п’ятого завдання, де уявляючи себе майбутніми керівниками музейних установ, пропонували заходи осучаснення, популяризації установ.

Більшість наголошувало на важливості сучасних соціальних мереж у популяризації музейних установ, адже це приверне увагу молоді. Пропонували і надзвичайно креативні ідеї, такі як фотосесії в музеях, весільні церемонії, використання  Qr-кодів, при зчитуванні яких, можна буде дізнатися більше інформації про експонати тощо.

Для дитячої та юнацької аудиторії, практиканти пропонували різноманітні квести, що дасть можливість ближче познайомитися із якимось із експонатів, доторкнутися особисто до історії.

Здобувачі вищої освіти зауважували, що популярними серед сучасної молоді є блогери, які діляться інформацією, своїми  враженнями та проводять рекламу різноманітної продукції. Співпрацюючи з ними, для великої аудиторії їх підписників, можна зробити цікаву рекламу музейних установ, популярно, по-сучасному подати інформацію.

Для залучення більшої кількості відвідувачів практиканти пропонували також створювати дні відкритих дверей з нагоди визначних подій, проводити конференції, музейні читання, круглі столи та різноманітні презентації на культурних виставках. Зауважували, що музеї можуть в своїй експозиційній діяльності використовувати також 3D-технології, що дасть можливість відтворити пам’ятку, місце її знаходження, ознайомити відвідувачів музею із історичними будівлями, які були пошкоджені чи зруйновані. Студенти пропонували створювати різноманітні інтерактивні моделі, рекреаційні зони, зони творчості, ігровий простір для дітей, музейні магазини, арт-кафе тощо.

Проблеми організації в умовах дистанційного навчання та підсумки навчальної музейно-архівної практики узагальнено і обговорено на засіданні  кафедри історії України.

2302

2303

2304

2305

2307

2312

2318

2320

2322

2323