ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

 


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

ДЕНЬ ЗАКОХАНИХ НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

   Шановна громадо історичного факультету!

    Деканат і Студентська рада щиро вітає Вас з Днем Святого Валентина! Хочеться вірити, що всі закохані на факультеті знайдуть свою половинку, а тим, в яких серце ще не визначилось, бажаємо добра, теплоти і віри, що це обов’язково станеться!

В ДЕНЬ ВАЛЕНТИНА

В день Валентина я бажаю всім кохання,
Такого чистого, як сонця зранку перший слід.
Щоб Ваші всі здійснились особисті сподівання,
І на оцьому фронті не зустріли в житті бід.

А ще дівчатам я бажаю стріти свого Принца,
І головне, щоби навчанню він не заважав.
В роки студентські під вінцем всім опиниться,
Так Валентин у Римі всім історикам бажав.

А хлопцям слід забути образ Дон Жуана,
Тоді й Принцесу стрінеш Ти в житті.
І щоб вона була одна Тобі сама кохана
На Вашім спільному життєвому путі.

Любові Вам і щастя всім в дорогу,
В думки дурного, а важкого в руки не беріть.
Любіть життя і поклоняйтесь вчасно Богу,
І зло на ближнього свого Ви не таїть.

  День Св. Валентина – свято всіх закоханих. Квіти, валентинки, солодощі, подарунки, романтичні побачення… і це ще не повний перелік того, що отримують закохані у цей день. А що ж робити тим, хто ще не зустрів свою любов? Невже впадати у відчай? А от зовсім ні, навпаки, слід проявити ініціативу, а не чекати. Так, як зробила героїня твору «Запроси мене на каву», автором якого є студент історичного факультету Дмитро Безверхній«Ні, у цей день я не буду самотня! Сподіватимусь, що день сьогоднішній подарує мені щось хороше... Ні, не сподіватимусь...я діятиму!...» – дівчина дістала з сумочки кулькову ручку, взяла мереживну паперову серветку і написала на ній кілька слів: «Запроси мене на каву... зателефонуй...» – додала останню цифру номера свого мобільного і, акуратно склавши вдвоє, поклала серветку на місце до інших…

1

2
  Надихнувшись прочитаним, члени студентської ради історичного факультету за ініціативи Мирослави Пересунько та Ольги Чумак реалізували акцію «Запроси мене на каву», щоб дати можливість самотнім хлопцям і дівчатам провести цей день у приємній компанії, а можливо, й шанс знайти друзів чи навіть любов.

4

5
   А для тих, хто визначився зі своїми почуттями, на факультеті діяла Пошта Св. Валентина. Студенти активно долучилися до привітань – скриньки були переповнені валентинками.

3

Історична довідка

День Святого Валентина (Валентинів день, День Закоханих) — щорічне свято, яке припадає на 14 лютого. Назва походить від імені святого Валентина, якого згадує цього дня під час літургії Католицька церква.
За легендою, християнський священик Валентин жив за часів імператора Клавдія II Готського (III ст. від Р. Х.) й поруч з основним покликанням займався природничими науками та медициною.
Войовничий імператор Клавдій нібито вважав, що сім'я заважає солдатам воювати за імперію і видав едикт, яким забороняв воїнам одружуватися. Валентин, попри цей указ, продовжував таємно вінчати всіх охочих. За це його заарештували й ув'язнили під охороною офіцера, приймачка якого була сліпою. Священик оздоровив її, а опісля навернув на християнство батька й цілу родину. Довідавшись про це, імператор наказав відтяти йому голову, що й сталося 14 лютого.
Час, коли «бував» святий Валентин у Києві, навряд чи можна встановити, оскільки у легенді він не визначений. Однак, судячи з її контексту, ймовірно, йдеться про пізньо-середньовічний період. За тих часів у самій Католицькій Церкві ставилися до цього святого неоднозначно. Але у низці католицьких країн таке свято було, і навіть не лише суто молодіжне.
Вірогідно, його «принесли» у Київ тамтешні гості, або кияни, які мандрували тими краями. Київській молоді свято сподобалося (що нескладно уявити). У Києві діяли, хоч і з перервами, кілька католицьких навчальних закладів для світських, де вчилися не лише католики. Можливо, якраз їх учні і стали героями тієї цікавої історії. Очевидно, що навряд чи у Києві відбувалися масові святкування-валентинки, але були ж й інші локальні місцеві спудейські, магістратські, цехові свята і традиції.
У старокиївській легенді про святого Валентина фігурують звичайні кияни, яким допомогли зберегти та освятити кохання свята Ольга та святий Валентин. Крім такого, мабуть, можливого лише у Києві, поєднання небесних помічників, вся легенда просякнута саме київським духом — духом міста, споконвічно відкритого до зв'язків з іншим європейським світом, міста-колиски непересічної, оригінальної культури, яку не подужали цілком вигасити та переінакшити всі загарбники. Адже в оповідці не згадується про якісь конфесійні проблеми, чи кохання всупереч волі батьків, чи гучні зради й не менш гучні примирення: питання було у тому, щоб закохані могли одружитися, не відмовляючись водночас від інших сімейних турбот та від реалізації своїх особистих покликань.

СВЯТО ВАЛЕНТИНА

Ти привітай її, прошу, на свято Валентина!
Заглянь у оченята сині і згадай, як їх любив.
Скажи, нехай почує, що вона в тебе єдина,
І ти у цьому світі ради цих очей і неї жив.

І ти помітиш, як засвітяться вогнями її очі,
Як ніби ще незвідане Вас об’єднало вкупі знов.
Бо вона слів твоїх чекала довгі дні і ночі.
І відчувала своїм серцем, що прийшла її любов.

Ти пригорни її до серця, не скупись на ніжність,
Вона прописана не всюди, це особливий світ.
Не відшукаєш ти її у пустоті, де лиш душевна бідність,
А там зустрінеш, де любов, як особливий серця квіт.

А ще сьогодні ти скажи, що лиш її одну кохаєш!
Бо ти не часто говорив, забув цю святу суть.
І ти тоді, я свято вірю, в ній той світ пізнаєш,
І відшукаєте вже вкупі свій особливий життя путь.