Тип диплому та обсяг програми – одиничний ступінь, 240 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституція – Міністерство освіти і науки України, національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації – Програму впроваджено у 2016 році, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІІ №2479787

Рівень програми – FQ – EHEA – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 6 рівень.

Мета програми – забезпечення наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки конкурентоспроможного компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну діяльність у загальноосвітньому закладі, забезпечувати різні форми здобуття освіти базового рівня та поглиблювати інструментальні знання та когнітивні уміння шляхом навчання за магістерською програмою

Характеристика програми

Предметна область, напрям: історія, мультидисциплінарний; галузь знань – Історія та дотичні дисципліни – архівознавство, джерелознавство, філософія, педагогіка, психологія, історія світових цивілізацій, методика викладання історії; знання іноземної мови. Освіта – 35%; історія - 45%, дотичні – 10%; іноземна мова – 5%.

Фокус програми: загальна/ спеціальна: здатність аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки, проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вимог компететнісно-орієнтованого навчання за напрямом підготовки «Історія». Акцент на архівознавчій та джерелознавчій діяльності, використанні первинних та вторинних джерел, документів з суспільно-історичних, соціокультурних, інтеграційних проблем Європи, історіографії критично.

Орієнтація програми: програма спрямована на оволодіння фундаментальними знаннями історії, навичками наукового дослідження. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій, ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.

Особливості програми : міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних та експериментальних досліджень та практичної діяльності у архівно-джерелознавчій та музеєзнавчій роботі, дослідженні суспільно-політичних і соціокультурних реалій розвитку європейського простору відповідно до європоцентристських інтеграційних процесів в Україні, у педагогічній діяльності.

Орієнтація на майбутнє працевлаштування та подальше навчання

Працевлаштування: бакалавр може займати посаду педагогічного працівника – вчителя історії в базовій загальноосвітній школі, працівника музейного закладу, архівної установи; в органах державної адміністрації та громадських організацій; брати участь у розробці науково-дослідних проблем, працювати на посадах референта, лаборанта в науково-дослідницьких інститутах

Продовження освіти: можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.

Стиль викладання

Підходи до викладання та навчання: провідними в якісній трансформації навчального середовища для студентів є технології контекстного, імітаційного, проблемного, модульного, проектного навчання. Основними підходами до навчання є проблемний та практико-орієнтований, що реалізуються засобами застосуванняв лекційні курси методології та методики науково-дослідницького пошуку, у дослідницькій спрямованості семінарських занять із спеціальнихдисциплін, шляхом зміщення акцентів на практичну спрямованість дисциплін методичного циклу,орієнтації різних видів практики на результат.

Система оцінювання: усні та письмові іспити, презентації, есе, навчальна практика, випускна кваліфікаційна робота.

Програмні компетентності
Загальні

Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

Особистісна компетентність – це інтегративне утворення, що включає систему цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних рішення, відповідальність за результати діяльності.

Фахові(предметні)

Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.

Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

Науково-методична компетентність – здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

Фахові з спеціалізації

Пізнавально-інтелектуальна – знання теоретико-методологічних основ краєзнавчо-туристичної роботи; історії формування та розвитку краєзнавства і туризму.

Інтегративна – здатність до інтеграції знань, умінь і навичок краєзнавчо-туристичної роботи та їх ефективного використання для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах.

Дослідницька – творче застосування методів та технологій моделювання наукового дослідження краєзнавчо-туристичної діяльності.

Організаторська – знання методичних аспектів організації та проведення різних форм краєзнавчо-туристичної роботи (екскурсії, туристичні походи, подорожі, експедиції).

Інформаційна – уміння працювати з джерелами, туристичного краєзнавства, аналізувати нормативно-правові акти, користуватися довідковою літературою, електронними ресурсами для самостійного пошуку інформації.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність застосовувати сучасні методики і освітні технології для забезпечення ефективної краєзнавчо-туристичної роботи в загальноосвітніх навчальних закладах та в позашкільній роботі з учнівською молоддю.

Навчально-методична компетентність – здатність до застосування краєзнавчого матеріалу при викладанні шкільного курсу історії України.

Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння

• Змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.
• Основних історичних процесів і подій давньої, середньовічної, ранньомодерної, нової, новітньої історії України та всесвітньої історії у їх порівнянні та взаємозв’язку.
• Комплексу наскрізних, загальних та окремих понять предметів освітньої галузі.
• Предмету та методології історії, інших суспільних та гуманітарних дисциплін.
• Історичної періодизації, як способу пізнання історичного процесу.
• Історіографії для аналізу сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії та визначення напрямів перспективних досліджень з інших галузей наукового пізнання.
• Наукового інструментарію для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.
• Об’єктивних закономірностей, які відносяться до процесів накопичення та збереження соціальної інформації.
• Регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ краєзнавчої діяльності.
• Методологічних принципів аналізу культурних явищ у світовому цивілізаційному розвої.
• Знання предмета, педагогічні, психологічні, основи організації й управління навчальним процесом.
• Сутності, закономірностей,тенденцій і перспектив розвитку педагогічного процесу.
• Теоретичних основ дидактики, змісту освіти, закономірностей процесу навчання, найефективніших методів, організаційних форм навчання.
• Наукові основи предметних методик.
• Ефективних моделей навчання історії та суспільствознавчих дисциплін.

Студент виявляє уміння, здатність

• Аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки, історичними знаннями зі спеціалізації.
• Використовувати новітні методологічні підходи у навчальній та професійній діяльності: цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, антропологічний, багатофакторний.
• Розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.
• Збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.
• Орієнтуватися в науковій періодизації, порівнювати історичні процеси вітчизняної і всесвітньої історії, виявляти тенденції міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками.
• Характеризувати історичний процес та регіональні особливості.
• Працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.
• Визначати і застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу та пояснення історичних фактів
• Використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.
• Формулювати оцінку історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляти власну позицію щодо суперечливих фактів історії.
• Використовувати основи теорії і методології освіти у професійній діяльності.
• Інтегрувати знання, які отримані в процесі вивчення різних дисциплін в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.
• Проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог.
• Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.
• Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіями навчання, реалізувати міжпредметні зв’язки.
• Діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.
• Організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів освітнього процесу.
• Здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища.
• Проявляти важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).

Програмні результати навчання зі спеціалізації

Студент виявляє знання і розуміння:

• регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ туристично краєзнавчої діяльності;
• джерел, форм, методів та принципів краєзнавчо-туристичної роботи;
• наукових технологій дослідження краєзнавчо-туристичної роботи;
• нормативно-правову базу та організаційні основи туристичного краєзнавства в Україні;
• зміну парадигм національної краєзнавчої освіти з посиленням у ній ролі активно-туристичних форм пізнання рідної землі;
• туристичну популяризацію пам’яток національної історико-культурної спадщини;
• туристично-краєзнавчих кадастрів території;
• природно-заповідний фонд регіонів.

Студент виявляє уміння, здатність

• планувати навчальну краєзнавчо-туристичну роботу;
• проводити різні форми краєзнавчо-туристичної роботи;
• оперувати основними поняттями краєзнавчо-туристичної діяльності;
• застосовувати набуті знання у практичній діяльності;
• роботи з нормативними матеріалами щодо організації краєзнавчо-туристичної роботи.

Структурно-логічна схема підготовки бакалавра спеціальності 032 «Історія та археологія», спеціалізація: краєзнавчо-туристична робота

Модулі освітньої програми
І Цикл загальної підготовки
1.1 Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Українська мова
ГП1.1.02 Іноземна мова
ГП 1.1.03 Латинська мова
ГП 1.1.04 Філософія
ГП 1.1.05 Спеціальні історичні дисципліни
ГП 1.1.06 Етнографія України

1.2 Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Вікова фізіологія, шкільна гігієна
ФП 1.2.02 Історична географія України
ФП 1.2.03 Археологія
ФП 1.2.04 Фізичне виховання
ФП 1.2.05 Історія української культури
ФП 1.2.06 Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.
ФП 1.2.07 Історія України ХІХ ст.
ФП 1.2.08 Історія України ХХ – початку ХХІ ст.
ФП 1.2.09 Історія стародавнього світу
ФП 1.2.10 Історія середніх віків
ФП 1.2.11 Історія культури зарубіжних країн
ФП 1.2.12 Історія держави і права України
ФП 1.2.13 Історія первісного суспільства

ІІ Цикл професійної підготовки
2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка
ППП 2.1.02 Психологія
ППП 2.1.03 Основи наукових досліджень
ППП 2.1.04 Теорія та методика навчання історії
ППП 2.1.05 Теорія та методика суспільствознавства
ППП 2.1.06 МН краєзнавчої роботи
ППП 2.1.07 Історія педагогіки
ППП 2.1.08 Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія слов'янських народів
НПП2.2.02 Нова історія країн Європи та Америки
НПП 2.2.03 Новітня історія країн Європи та Америки
НПП 2.2.04 Нова історія країн Азії та Африки
НПП 2.2.05 Новітня історія країн Азії та Африки
НПП 2.2.06 Історіографія історії України
НПП 2.2.07 Джерелознавство історії України
НПП 2.2.08 Архівознавство
НПП 2.2.09 Основи історичного музеєзнавства
НПП 2.2.10 Археологія України

Дисципліни вільного вибору студента
Блок 1

ВВ 1.01 Історія туризму в Україні
ВВ 1.02 Релігійний туризм в Україні
ВВ 1.03 Охорона праці та безпека життєдіяльності
ВВ 1.04 Організація екскурсійної діяльності
ВВ 1.05 Історичний туризм в Україні
ВВ 1.06 Історія рідного краю
ВВ 1.07 Політологія
ВВ 1.08 ІК технології в галузі
ВВ 1.09 Історична демографія в Україні
ВВ 1.10 Історичне краєзнавство
ВВ 1.11 Історія українського повсякдення ХХ ст.
ВВ 1.12 Соціологія
ВВ 1.13 Релігієзнавство

Блок 2

ВВ 2.01 Історична демографія
ВВ 2.02 Соціальна антропологія
ВВ 2.03 Охорона праці в галузі
ВВ 2.04 Повсякдення населення України ХІХ ст.
ВВ 2.05 Організація туризму
ВВ 2.06 Генеалогія
ВВ 2.07 Історичний туризм
ВВ 2.08 НІТ в історії
ВВ 2.09 Релігійний туризм
ВВ 2.10 Історія Уманщини
ВВ 2.11 Логіка
ВВ 2.12 Культурологія
ВВ 2.13 Історія політичної думки

Практична підготовка

П 01 Археологічна практика
П 02 Музейно-архівна практика
П 03 Навчальна педагогічна практика
П 04 Краєзнавчо-туристична практика
П 05 Виробнича практика (педагогічна)
П 06 Історична практика

Загальні

Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

Особистісна компетентність – це інтегративне утворення, що включає систему цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності.

Фахові (предметні)

Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.

Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

Науково-методична компетентність– здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення –поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

Студент виявляє знання і розуміння:

·Змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

·Основних історичних процесів і подій давньої, середньовічної, ранньомодерної, нової, новітньої історії України та всесвітньої історії у їх порівнянні та взаємозв’язку.

·Комплексу наскрізних, загальних та окремих понять предметів освітньої галузі.

·Предмету та методології історії, інших суспільних та гуманітарних дисциплін.

·Історичної періодизації, як способу пізнання історичного процесу.

·Історіографії для аналізу сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії та визначення напрямів перспективних досліджень з інших галузей наукового пізнання.

·Наукового інструментарію для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Об’єктивнихзакономірностей, яківідносяться до процесівнакопичення та збереженнясоціальноїінформації.

·Регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ краєзнавчої   діяльності.

·Методологічних принципів аналізу культурних явищ у світовому цивілізаційному розвої.

·Знання предмета, педагогічні, психологічні, основи організації й управління навчальним процесом.

·Сутності, закономірностей,тенденцій і перспектив розвиткупедагогічногопроцесу.

·Теоретичних основ дидактики, змісту освіти, закономірностей процесу навчання, найефективніших методів, організаційних форм навчання.

·Наукові основи предметних методик.

·Ефективних моделей навчання історії та суспільствознавчих дисциплін.

·Аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки,  історичними знаннями зі спеціалізації.

·Використовувати новітні методологічні підходи у навчальній та професійній діяльності: цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, антропологічний, багатофакторний.

·Розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

·Збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.

·Орієнтуватися в науковій періодизації, порівнювати історичні процеси вітчизняної і всесвітньої історії, виявляти тенденції міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками.

·Характеризувати історичний процес та регіональні особливості.

·Працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

·Визначати і застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу та пояснення історичних фактів

·Використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Формулювати оцінку історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляти власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

·Використовувати основи теорії і методології освіти у професійній діяльності.

·Інтегрувати знання, які отримані в процесі вивчення різних дисциплін в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.

·Проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог.

·Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

·Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіяминавчання, реалізуватиміжпредметнізв’язки.

·Діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.

·Організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів освітнього процесу.

·Здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища.

·Проявляти важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).


Структурно-логічна схема підготовки бакалавра спеціальності 032 «Історія та археологія»

ГП1.1.01 Українська мова

ГП1.1.02  Іноземна мова

ГП 1.1.03 Латинська мова

ГП 1.1.04 Філософія

Гп 1.1.05 Спеціальні історичні дисципліни

ГП 1.1.06 Етнографія України

1.2. Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Вікова фізіологія, шкільна гігієна

ФП 1.2.02 Історична географія України

ФП 1.2.03Археологія

ФП 1.2.04 Фізичне виховання

ФП 1.2.05 Історія української культури

ФП 1.2.06 Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

ФП 1.2.07 Історія України ХІХ ст.

ФП 1.2.08 Історія України ХХ – початку ХХІ ст.

ФП 1.2.09 Історія стародавнього світу

ФП 1.2.10 Історія середніх віків

ФП 1.2.11 Історія культури зарубіжних країн

ФП 1.2.12 Історія держави і права України


ІІ Цикл професійної підготовки

2.1. Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка

ППП 2.1.02 Психологія

ППП 2.1.03 Основи наукових досліджень

ППП 2.1.04 Теорія та методика навчання історії

ППП 2.1.05 Теорія та методика суспільствознавства

ППП 2.1.06 МН краєзнавчої роботи

ППП 2.1.07МН історії України

ППП 2.1.08 МН всесвітньої історії

ППП 2.1.09 Історія педагогіки

ППП 2.1.10Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія слов'янських народів

НПП2.2.02 Нова історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.03 Новітня історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.04 Нова історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.05 Новітня історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.06 Історіографія історії України

НПП 2.2.07 Джерелознавство історії України

НПП 2.2.08 Архівознавство

НПП 2.2.09 Основи історичного музеєзнавства

НПП 2.2.10 Археологія України

НПП 2.2.11 Історія первісного суспільства


ІІІ Дисципліни вільного вибору студента

Блок 1
ВВ 1.01Конституційне право України

ВВ 1.02 Теорія держави і права України

ВВ 1.03 Охорона праці та безпека життєдіяльності

ВВ 1.04 Трудове право України

ВВ 1.05 Адміністративне право України

ВВ 1.06 Українознавство

ВВ 1.07 Політологія

ВВ 1.08 ІК технології в галузі

ВВ 1.09 Археологічне джерелознавство

ВВ 1.10 Історичне краєзнавство

ВВ 1.11 Етика та естетика

ВВ 1.12 Соціологія

ВВ 1.13 Релігієзнавство


Блок 2

ВВ 2.01 Конституційне право України

ВВ 2.02 Теорія держави і права України

ВВ 2.03 Охорона праці та безпека життєдіяльності

ВВ 2.04 Трудове право України

ВВ 2.05 Адміністративне право України

ВВ 2.06 Українознавство

ВВ 2.07 Політологія

ВВ 2.08 ІК технології в галузі

ВВ 2.09 Археологічне джерелознавство

ВВ 2.10 Історичне краєзнавство

ВВ 2.11 Логіка

ВВ 2.12 Культурологія

ВВ 2.13 Антропологія


Практична підготовка

П 01 Археологічна практика

П 02 Музейно-архівна практика

П 03 Практика історичних досліджень

П 04 Виробнича практика (педагогічна)

Тип диплому та обсяг програми – 120 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституція – Міністерство освіти і науки України, національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації – програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми – FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми – Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

Характеристика програми

Предметна область, напрям: історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм. 

Фокус програми: загальна/спеціальна: акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Орієнтація програми: розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

Працевлаштування та продовження освіти

Працевлаштування: посади історика-дослідника, консультанта з питань історії; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа

Продовження освіти: можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання

Підходи до викладання та навчання: загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінювання: усні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.

Програмні компетентності
Загальні

Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові

Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу.

Фахові зі спеціалізації

Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у європейському та світовому контекстах.

Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у європейській історії.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Аналітична – розуміння наукових відомостей про особливості історичного розвитку країн Європи.

Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами на місцевому, регіональному, національному, європейському та глобальному рівнях – для розвитку відповідних професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

Загальнокультурна – розуміння унікальності культур, поглядів, звичаїв різних країн Європи; навчання співпраці та діалогу на рівні взаємодії окремих людей, носіїв різних культур та поглядів.

Аксіологічна – порівнювати та оцінювати різні події які відбувались в європейських країнах, визначати власну позицію щодо суперечливих питань.
Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння

• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.
• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.
• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.
• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.
• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.
• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.
• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.
• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.
• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.
• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.
• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.
• Особливостей та змісту організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.
• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.
• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у вищій школі.

Студент демонструє здатність

• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.
• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.
• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.
• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.
• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.
• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.
• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.
• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.
• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.
• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.
• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.
• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

Студент демонструє готовність

• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.
• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.
• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.
• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.
• Виявляти толерантність у комунікації.
• Виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.
• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.
• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.
• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.
• Створення власної концепції проектування дидактичної системи.

Програмні результати навчання зі спеціалізації

Студент виявляє знання і розуміння

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.
• Історії та культури українського козацтва та його світових аналогів.
• Основних теоретичних підходів до вивчення європейської ментальності, творчого доробку дослідників.
• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.
• Специфіки формування європейської ментальності в історичній, соціокультурній динаміці.
• Загальних тенденцій соціального розвитку міст Європи в історичній ретроспективі.
• Суті процесу європейської інтеграції і основних напрямів подальшої конвергенції країн-учасниць.
• Теоретичних основ політики держави, права у їх історичному розвитку, періодизації розвитку світової та вітчизняної політико-правової наукової думки.
• Основних напрямків, механізмів та інструментів зближення України із Європейським Союзом.

Студент демонструє здатність

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.
• Розкривати принципи та механізми функціонування міжнародних організацій, характеризувати інституційну структуру.
• Визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.
• Аналізувати специфіку військових конфліктів кожної історичної епохи Європи, їх політичні й військові наслідки, встановлювати причини перемог і поразок, робити висновки.
• Оцінювати процеси поглиблення європейської інтеграції, розширення Європейського Союзу.
• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід Європи.
• Осмислювати тенденції розвитку європейської інтеграції в цілому, та тенденції трансформації політичної системи Європейського Союзу.
• Здійснювати порівняльний аналіз закономірностей становлення і розвитку держави та права в країнах Європи.
• Складати етнопсихологічну характеристику європейців, ідентифікувати ментальність, реконструювати світоуявлення, матеріальне і нематеріальне життя, людську психологію та щоденну практику, властиву соціальним верствам певної історичної епохи.
• Характеризувати прояви дихотомії Захід – Схід на прикладах конкретних країн.

Студент демонструє готовність

• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.
• Застосовувати теоретичні здобутки європейської археології у побудові історичних концепцій, використання артефактів як базових елементів історичних реконструкцій.
• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект з історії.
• Визначати позитивні та негативні наслідки європейського інтеграційного вектору України.
• До характеристики систем правоохоронних органів країн Європи, їх взаємодії один з одним усередині окремої країни і на міжнародному рівні.
• Самостійно оцінювати динаміку європейської інтеграції, основні концепції та проекти європейського об’єднання, їх значення для формування європейської ідентичності та сучасних інтеграційних процесів в Європі.
• До відкритості та толерантності в становленні комунікації в зоні інтенсивної взаємодії різних культур.
• Використовувати знання з історії сучасного світу у професійній роботі.
• До міждисциплінарної інтеграції знань соціології, соціальної історії, психології в аналізі явища європейської ментальності.

Ефективної передачі інформації про європейську інтеграцію та європейське співробітництво України.

Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 032 Історія та археологія, спеціалізація: європейські студії

Модулі освітньої програми

І Цикл загальної підготовки
1.1 Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Ділова іноземна мова
ГП1.1.02 Етика та естетика
ГП1.1.03 Філософія історії

1.2 Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Методологія історії
ФП 1.2.02 Історіографія всесвітньої історії
ФП 1.2.03 Історія археологічної науки
ФП 1.2.04 Сучасна світова історіографія
ФП 1.2.05 Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій
ФП 1.2.06 Історія міжнародних відносин
ФП 1.2.07 Історія української діаспори

ІІ Цикл професійної підготовки
2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка вищої школи
ППП 2.1.02 Психологія вищої школи
ППП 2.1.03 Креативні технології навчання у ВНЗ

2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія української державності
НПП2.2.02 Історія держави і права зарубіжних країн
НПП2.2.03 Магістерський семінар
НПП2.2.04 Історія міжнародних організацій
НПП2.2.05 Організація проектної діяльності
НПП2.2.06 Військова історія України
НПП2.2.07 Історія релігій в Україні
НПП2.2.08 Археологія сучасного світу
НПП2.2.09 Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

Дисципліни вільного вибору студента
Блок 1

ВВ 1.01 Європейський Союз і Україна
ВВ 1.02 Українське козацтво та його світові аналоги
ВВ 1.03 Історія європейської інтеграції
ВВ 1.04 Військова історія Європи
ВВ 1.05 Історія європейської ментальності
ВВ 1.06 Соціальна історія європейського міста
ВВ 1.07 Історія правоохоронних органів країн Європи
ВВ 1.08 Історія сучасного світу
ВВ 1.09 Цивільний захист та ОП в галузі

Блок 2

ВВ 2.01 Європейський вектор зовнішньої політики України
ВВ 2.02 Військові спільноти на Великому Кордоні
ВВ 2.03 Право Європейського Союзу
ВВ 2.04 Нації та націоналізм в Центрально-Східній Європі
ВВ 2.05 Інтеграційні процеси в Європі
ВВ 2.06 Актуальні проблеми соціальної історії Європи
ВВ 2.07 Історія правоохоронних органів України
ВВ 2.08 Глобальні проблеми сучасності
ВВ 2.09 Охорона праці в галузі

Практична підготовка

П 01 Виробнича практика

Тип диплому та обсяг програми – 120 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад – Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституція – Міністерство освіти і науки України, національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації – програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми – FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми – Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

Характеристика програми

Предметна область, напрям : історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм.

Фокус програми: загальна/спеціальна: акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Орієнтація програми: розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми : програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

Працевлаштування та продовження освіти

Працевлаштування: посади історика-дослідника, консультанта з питань історії; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа

Продовження освіти: можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання

Підходи до викладання та навчання загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінювання: усні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.

Програмні компетентності
Загальні

Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові

Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу.

Фахові зі спеціалізації

Пізнавально–інтелектуальна – знання теоретико-методологічних основ історичного туризмознавства, туристичного краєзнавства, історичного туризму в Україні, музейного туризму, етнотуризму та екскурсології.

Інтегративна – здатність до інтеграції попередньо набутих знань, умінь і навичок з фаховими та їх ефективного використання для забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх, професійно-технічних закладах та в системі післядипломної освіти, історико-культурних осередках, наукових інституціях та в процесі різнопланової фахової діяльності в установах туристичної галузі.

Дослідницька – творче застосування методів та технологій моделювання наукового дослідження в сферах науково-педагогічної діяльності та туризму.

Організаторська – знання методичних аспектів забезпечення наукової та практичної складової історичного туризмознавства.

Інформаційна – уміння працювати з джерелами історичного туризмознавства, аналізувати нормативно-правові акти, користуватися довідковою літературою, електронними ресурсами для самостійного пошуку інформації.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність застосовувати сучасні методики і освітні технології для забезпечення ефективної діяльності в галузях історії туризмології, екскурсології, рекреалогії.

Навчально-методична компетентність – здатність до розробки методичних посібників в галузі історичного туризмознавства, методичних рекомендацій щодо організації історичного туризму.

Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння

• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.
• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.
• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.
• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.
• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.
• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.
• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.
• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.
• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.
• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.
• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.
• Особливостей та змісту організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.
• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.
• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у вищій школі.

Студент демонструє здатність

• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.
• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.
• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.
• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.
• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.
• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.
• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.
• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.
• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.
• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.
• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.
• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

Студент демонструє готовність

• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.
• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.
• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.
• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.
• Виявляти толерантність у комунікації.
• Виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.
• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.
• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.
• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.
• Створення власної концепції проектування дидактичної системи.

Програмні результати навчання зі спеціалізації

Студент виявляє знання і розуміння:

• Історико-культурної спадщини етнографічних груп українського народу, історичних міст та місцевостей.
• Становлення історичного туризму в Україні та його сучасний стан.
• Обсягів історичного туризму на українському історичному ринку.
• Понятійного апарату історичного туризмознавства, історичного туризму, музейного туризму, етнотуризму та екскурсології.
• Комплесної оцінки історико-культурного потенціалу етнографічних регіонів та України загалом.
• Особливостей національного менталітету.

Студент виявляє уміння, здатність:

• Будувати схеми туристичних маршрутів, враховуючи історико-культурну, архітектурну, мистецьку та етнографічну спадщину різних регіонів України.
• Використовувати в професійній діяльності регіональні особливості історичного минулого.
• Оперативно та ефективно вирішувати проблеми розбудови історичного туризму в Україні.
• Використовувати потенціал національно-культурних традицій та використовувати їх в галузі історичного туризму.
• Застосовувати знання та набуті вміння для управління туристично-рекреаційними системами.
• Планувати та організовувати туристичний бізнес.
• Застосовувати сучасні інформаціні технології для здійснення туристичноїдіяльності.
• Реалізовувати діяльнісний та компетентнісний підхід у навчанні, моделювання та створювати туристичні проекти.
• Генерувати інноваційні ідеї, розробляти й реалізовувати нові навчальні програми.
• Займатися самоосвітою, самовдосконаленням, здатність професійного росту. конкурентоспроможність.

Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 032 Історія та археологія, спеціалізація: історичне туризмознавство

Модулі освітньої програми
І Цикл загальної підготовки
1.1 Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Ділова іноземна мова
ГП1.1.02 Етика та естетика
ГП1.1.03 Філософія історії

1.2 Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Методологія історії
ФП 1.2.02 Історіографія всесвітньої історії
ФП 1.2.03 Історія археологічної науки
ФП 1.2.04 Сучасна світова історіографія
ФП 1.2.05 Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій
ФП 1.2.06 Історія міжнародних відносин
ФП 1.2.07 Історія української діаспори

ІІ Цикл професійної підготовки
2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка вищої школи
ППП 2.1.02 Психологія вищої школи
ППП 2.1.03 Креативні технології навчання у ВНЗ

2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія української державності
НПП2.2.02 Історія держави і права зарубіжних країн
НПП2.2.03 Магістерський семінар
НПП2.2.04 Історія міжнародних організацій
НПП2.2.05 Організація проектної діяльності
НПП2.2.06 Військова історія України
НПП2.2.07 Історія релігій в Україні
НПП2.2.08 Археологія сучасного світу
НПП2.2.09 Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

Дисципліни вільного вибору студента
Блок 1

ВВ 1.01 Інновації в музейництві
ВВ 1.02 Персоналії української історії
ВВ 1.03 Національний рух в Україні
ВВ 1.04 Туристична етнографія
ВВ 1.05 Цивілізаційна історія України
ВВ 1.06 Маєткова культура України
ВВ 1.07 Усна історія України
ВВ 1.08 Публічна історія
ВВ 1.09 Цивільний захист та ОП в галузі

Блок 2

ВВ 2.01 Україна і Європейський Союз
ВВ 2.02 Туристична етнографія в Україні
ВВ 2.03 Українське козацтво та його світові аналоги
ВВ 2.04 Дисидентський рух в Україні
ВВ 2.05 Публічна історія України
ВВ 2.06 Національний рух в Україні др. пол. ХХ ст.
ВВ 2.07 Музейництво в Україні
ВВ 2.08 Маєткова культура
ВВ 2.09 Охорона праці в галузі

Практична підготовка

П 01 Виробнича практика