ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

 


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

ДЕНЬ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ НА ІСТОРИЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ

Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

    Пам’ять людська! Через велетенський швидкоплин десятиліть прориваються до тебе спогади – миттєвості найстрашнішої, найжорстокішої в історії нашого народу війни. Війни не на життя, а на смерть, війни, в якій нацизм ніс Україні довічне рабство або повне знищення нації.
   22 червня 1941 р. гітлерівські війська віроломно вторглися на територію СРСР, порушивши Договір про ненапад. Сто дев’яносто дивізій Німеччини та її союзників розгорнули бойові дії вздовж західного кордону колишнього Радянського Союзу – від Баренцового до Чорного моря. О четвертій годині ранку німецька авіація скидала бомби на Київ та інші міста України. 
  Страшне слово «війна» увірвалося в життя людей. Затамувавши подих, слухали вони урядове повідомлення про напад фашистської Німеччини. Важко передати, якою трагедією для них був перший день війни. Усіх охопило пронизливо-щемливе почуття тривоги за свою Вітчизну, за життя рідних і близьких, над якими нависла смертельна небезпека. Але і у ті червневі дні всі свято вірили, що ворог буде розбитий, а перемога буде за нами.
  Історію найкривавішої в історії людства війни зафіксовано у наукових працях, архівних і музейних документах, фотографіях, плакатах воєнного і повоєнного часів, у спогадах учасників, а також відтворено у художніх, літературних творах, кінострічках. На честь героїв споруджено пам'ятники та обеліски.
  Сьогодні вже мало залишилося у живих тих, хто зі зброєю у руках захищав тоді нашу країну. З кожним роком їх невблаганно стає все менше і менше. Та всі, хто здобував Перемогу, навічно залишаться у пам'яті вдячних нащадків, а спомин про них передаватиметься з покоління в покоління.

ДІДІВСЬКА СЛАВА

Може ми запізнились дітям правду сказати у вічі,
Ще не пізно поправити, щоб рівніший до істини стрій.
Як діди їх в минулому стали звично їх роду у січі,
І лишились навіки у вічності в іпостасі своїй молодій.

Обеліск  серед тиші в рядках ті, що згубились по світу,
Де зустріла кістлява на воєннім почеснім посту.
Часто люди приходить вже за звично, як совість для звіту,
Іманентність відчути до  солдат і сердець теплоту.

І я також прийшов - там на стелі є прізвище діда,
Бо згорів він у танку в Сталінграді в години котла.
І мені захотілось, щоби сталась свята панахида,
І їх всіх пом’янули, там де доля солдата знайшла.

Я вклоняюсь дідам, хай спокійно лежать серед квіту,
Ми їх внуки з сьогодні пам’ятаємо подвиг їх всіх.
Ви нам в пам'ять лишили ті звойовані радуги цвіту,
Що сьогодні на Сході гарт донесло в святий оберіг.   

  Безсмертному подвигу, ратній звитязі рядових бійців і командирів, партизанів і підпільників, відомих воєначальників, учасників Руху Опору в Україні і за межами Батьківщини, усім тим, хто у червні 1941 р. піднявся на священний бій з нацизмом, а також тим, хто кував перемогу в тилу, працюючи на заводах і фабриках, у наукових установах, на ланах і фермах, хто не скорився і загинув у концентраційних таборах –  на історичному факультеті, у лабораторії «Відродження нації» (ауд. 308) розгорнута виставка-пам’ять «Великий подвиг героїчного народу». На ній представлено чимало цікавих матеріалів, книг, публіцистичних роздумів, книг з серії «Життя славетних», «Сто великих», «Політичні портрети», воєнні мемуари. Виставку можна оглянути 22 червня з 10 до 15 години, 23 червня з 9 до 12 години. Запрошуємо усіх, хто цікавиться подіями найстрашнішої трагедії людства у «червоному» ХХ столітті.  

2

3

  Делегація викладачів і студентів факультету на чолі з деканом, професором Карасевичем А.О., взяла участь у покладанні вінків до Вічного вогню з нагоди ДНЯ СКОРБОТИ І ВШАНУВАННЯ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ВІЙНИ над нацизмом.

1