15 лютого 2024 року на історичному факультеті відбувся науково-практичний семінар «Особливості вивчення історії в умовах реформи «Нова українська школа»», який зібрав усіх небайдужих до проблем освіти, що адаптується до складних умов війни і продовжує плекати зміни, які визначатимуть розвиток освіти у поствоєнний час.

До уваги учасників семінару були доповіді та практичні тренінги, які охоплювали важливі для сучасного етапу реформи питання. Актуальну проблему впровадження археологічних досліджень у зміст шкільних підручників історії розкрила у своїй доповіді доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання, провідний науковий співробітник відділу давньоруської та середньовічної археології, президент історико-культурної асоціації «Україна-Туреччина» Світлана Біляєва. Дослідниця зробила моніторинг діючих шкільних підручників історії 5-7-го класів і вказала на ті місця у їх змісті, які потребують врахування сучасних результатів наукових досліджень з археології. Питання для обговорення на платформі семінару були різноманітні. Так, проблема впровадження на теоретичному та практичному рівнях наскрізної змістової лінії «Громадянська освіта» висвітлена у доповідях доктора історичних наук, професора кафедри історичної та громадянської освіти Інституту післядипломної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка Оксани Салати та завідувачки відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, кандидата педагогічних наук, старшого дослідника Тетяни Ремех. Особливості вивчення історії в умовах російсько-української війни (методику наскрізної роботи з поняттям «русский мир»), розкрив у виступі кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Петро Горохівський.

Особливу увагу в слухачів викликали тренінги вчителів – Юрія Захарчука (вчителя історії освітнього закладу “MRIYDIY school” (м. Київ), амбасадора використання цифрових застосунків та інструментів ШІ, спікера EdCamp/ШОС/“Insight”, дипломанта конкурсу «Учитель Року») та Дарії Ольховецької (вчительки історії Уманської гімназії №2), які поділилися досвідом роботи методом ментальних карт та цифрових інструментів штучного інтелекту на уроках історії. Нетрадиційний спосіб вивчення складних тем історії у формі кінодискурсу на основі критичного мислення за програмою «Філософія для дітей» означила у своїй доповіді доцент кафедри всесвітньої історії та методик навчання Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Зоя Возна.

Науковий семінар пройшов у конструктивній дискусії і діалозі та визначив напрями подальших досліджень у сфері шкільної історичної дидактики.