4 березня 2020 року на історичному факультеті відбулася презентація видань «Коліївщина: право на повстання» та «Коліївщина 1768-1769» з серії «Архів Коша Нової Запорозької Січі» та зустріч з упорядниками – головним редактором газети «Культура та життя» Євгеном Букетом і старшим науковим співробітником Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, кандидатом історичних наук,  Іваном Синяком.

Євген Букет ознайомив присутніх зі змістом упорядкованого ним видання, наголосивши на важливості розгляду подій Коліївщини через призму засадничого для європейської політичної традиції «права на повстання». Зокрема, упорядник розповів, що основу його видання складають матеріали двох наукових конференцій, присвячених 250-літтю Коліївщини та маловідомі праці українських істориків початку ХХ століття – Костя Широцького, Осипа Гермайзе  та Гната Хоткевича. Також до збірки увійшли окремі доповіді, виголошені під час наукових форумів, що відбувалися в Черкасах і Умані протягом 2018 року, а також останні дослідження українських науковців, що вивчають проблематику Коліївщини.

«Без перебільшення можна стверджувати, що рушійною силою повстання в Правобережній Україні у 1768 році, принаймні, на початковому етапі, було запорозьке козацтво», – наголосив у своєму виступі кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Іван Синяк. Він блискуче аргументував сказане на прикладі діяльності отаманів Савки Майбороди, Семена Сараджина, Олексія Дейнеки, Івана Бандурки, Олексія Жмура, Кості Волошина та їхніх повстанських загонів. Ґрунтовно вивчивши документи «Архіву Коша Нової Запорозької Січі» Іван Синяк встановив близько 14 гайдамацьких загонів з їх  ватажками і 7 ватаг, командирів яких ще не вдалося встановити. «І це далеко не остаточна кількість», – переконаний дослідник.

Цікава презентація викликала жваве обговорення, в якому взяли участь науковці та студенти історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини.

Модератор заходу декан історичного факультету, професор Анатолій Карасевич наголосив, що саме пам’ять про Коліївщину сприяє збереженню самоусвідомлення та окремішності української нації, не дозволяє їй дезінтегруватися та бути асимільованою сильнішими сусідами та подякував гостям за ґрунтовну роботу, висловивши сподівання на продовження наукового діалогу та презентації нових досліджень української історії.