27 січня світова спільнота відзначає Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Голокостом називають переслідування та винищення євреїв у 1933-1945 роках у Німеччині, країнах, що були її союзниками, та на захоплених територіях. Голокост в перекладі з давньогрецької означає "всеспалення". Багато євреїв надають перевагу власному терміну Шоа (катастрофа). Шоа – цілеспрямоване, масове знищення єврейства на підконтрольних нацистській Німеччині територіях. В широкому розумінні Голокост – це також геноцид циган, масові вбивства поляків, радянських військовополонених, душевнохворих. Усього нацистами було страчено 11 мільйонів людей, з яких безпосередньо євреї становили приблизно половину. 27 січня було обрано днем пам'яті, тому що 27 січня 1945 р. військами Першого Українського фронту було звільнено перший, найбільший з німецьких концтаборів Аушвіц (Освенцим), розташований за 70 кілометрів від Кракова. У гітлерівських таборах було знищено понад 6 мільйонів євреїв, мільйони представників інших національностей. Загиблі у печах Освенцима були нашими співвітчизниками, вважали Україну своєю Батьківщиною, творили її матеріальне та культурне багатство. Для українців жахливим символом Голокосту став Бабин Яр - місце розстрілу понад 150 тисяч євреїв та представників різних національностей. Існував Дробицький Яр у Харкові, а також багато інших місць, де нацистські нелюди масово вбивали євреїв.


До Дня пам'яті завідувачами кафедр історичного факультету було проведено засідання кафедр на тему «Голокост: злочин проти людства». У навчально-методичному кабінеті факультету (ауд. 308) було організовано виставку історичної літератури, в якій розкриваються масштаби трагедії. На виставці розміщені книги та наукова періодика,де опубліковані дослідження істориків з даної теми, а також спогади очевидців тих страшних подій.