joomla
Ukrainian English German Polish Russian

Віртуальний тур

tUDPU

50

Освітня програма ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ освітній ступінь «магістр» за спеціальністю 032 «Історія та археологія»


Тип диплому та обсяг програми: 
90 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституціяМіністерство освіти і науки України , Національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації: Програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми: FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми: Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.


Характеристика програми
Предметна область,напрям:  Історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм.

Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Орієнтація програми: Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

Працевлаштування та продовження освіти
Працевлаштування: Посади історика-дослідника, консультанта з питань історії; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа

Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання
Підходи до викладання та навчання: Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінювання: Усні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.


Програмні компетентності

Загальні
Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові
Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу.


Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння:
• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.

• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.

• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.

• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.

• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.

• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.

• Особливостей та змісту організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.

• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.

• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у вищій школі.

Студент демонструє здатність:
• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

Студент демонструє готовність:
• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.

• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.

• Виявлятитолерантність у комунікації.

• Виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.

• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

• Створення власної концепції проектування дидактичної системи.


Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 032 Історія та археологія


                                                         Модулі освітньої програми

І. Цикл загальної підготовки

1.1. 
Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Ділова іноземна мова

ГП1.1.02 Філософія історії

1.2. Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Методологія історії

ФП 1.2.02 Історіографія всесвітньої історії

ФП 1.2.03 Академічна риторика

ФП 1.2.04 Сучасна світова історіографія

ФП 1.2.05 Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

ФП 1.2.06 Історія міжнародних відносин

ФП 1.2.07 Історія української діаспори

ІІ. 
Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка вищої школи

ППП 2.1.02 Психологія вищої школи

ППП 2.1.03 Магістерський семінар

2.2. Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія української державності

НПП2.2.02 Історія держави і права зарубіжних країн

НПП 2.2.03 Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

ІІІ. Дисципліни вільного вибору студента

Блок 1
ВВ 1.01 Історія міжнародних організацій

ВВ 1.02 Українське козацтво та його аналоги

ВВ 1.03 Історія європейської інтеграції

ВВ 1.04 Історія археологічної науки

ВВ 1.05 Історія європейської ментальності

ВВ 1.06 Історія правових і політичних вчень

ВВ 1.07 Історія сучасного світу

Блок 2
ВВ 2.01 Історія правоохоронних органів України

ВВ 2.02 Військова історія України

ВВ 2.03 Національний рух в Україні

ВВ 2.04 Українська етнологія

ВВ 2.05 Цивілізаційна історія України

ВВ 2.06 Історія релігій в Україні

ВВ 2.07 Усна історія України