joomla
Ukrainian English German Polish Russian

Віртуальний тур

tUDPU

50

Освітня програма СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ) освітній ступінь «магістр» за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія) спеціалізація – правознавство


Тип диплому та обсяг програми: 
90 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституціяМіністерство освіти і науки України , Національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації: Програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми: FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми: Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

Характеристика програми

Предметна область,напрям:  Історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм. 

Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень, академічна риторика, магістерський семінар тощо.

Орієнтація програми: Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення. 

Працевлаштування та продовження освіти
Працевлаштування: Посади вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, вчителя географії, організатора освіти, працівника громадсько-суспільних та культурних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування

Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання
Підходи до викладання та навчання: Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінюванняУсні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.


Програмні компетентності

Загальні
Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів. 

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.
Фахові
Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Продуктивна компетентність – вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту(виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу, конкурентоспроможність.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.
Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу 

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.


Фахові з спеціалізації
Правова – знання теоретичних основ правових дисциплін, нормативної системи цінностей, які охороняються правом, що забезпечують ефективне вирішення типових професійних завдань.

Інформаційно-правова – уміння працювати з джерелами юридичної інформації, аналізувати нормативно-правові акти, використовувати законодавчі та інші правові документи в тому числі іноземними мовами.

Аксіологічно-правова – сукупність ставлень до права як соціальної, державної та особистісної цінності, здатність оцінювати, висловлювати власну позиції щодо функції права у суспільстві, правових відносин.

Практико-орієнтована – здатність застосовувати теоретичні знання у навчальній та професійній діяльності, захищати законні права і інтереси суб’єктів навчального процесу, здійснювати компетенцію у галузі консультативної діяльності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства, гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Предметно-методична компетентність – система педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики та дозволяють ефективну реалізацію завдань правової освіти у професійній діяльності.

Соціально-психологічна – знання й уміння щодо побудови сприятливого психологічного клімату, відносин співробітництва в системах «учитель-учень», «учень-учень», продуктивних стосунків із спільнотами на місцевому, регіональному рівнях для реалізацію завдань правової освіти у професійній діяльності,осмислення практик та контекстів.

Юридичної рефлексії – самоусвідомлення особистої поведінки з огляду права, співвіднесення її з вимогами, які висуваються державою й суспільством, присвоєння правових цінностей.

Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння
• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.

• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.

• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.

• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.

• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.

• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.

• Сучасних тенденцій розвитку національної школи, нормативних положень, завдань профільного навчання учнів, способів їх реалізації та управління в старшій школі.

• Сутності психологічного змісту та організації основних видів педагогічної діяльності у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах.

• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.

• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у загальноосвітній та вищій школі.

• Знання методологічних засад методики навчання історії та правознавства, критеріїв відбору, принципів структурування змісту навчальних курсів, психологічних особистісних якостей викладача освітньої установи, рамок професійної кваліфікації.

• Особливостей правового регулювання трудових відносин педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Студент демонструє здатність
• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

• Розв’язувати засобами іноземних мов складні спеціалізовані задачі пов'язані з професійною та науковою діяльністю.

• Аналізувати законодавство у галузі освіти; вільно оперувати юридичною термінологією освітнього права; реалізовувати норми права в процесі практичної управлінської роботи.

• Проводити базове психолого-педагогічне дослідження в умовах навчально-виховного процесу в освітньому закладі.

• Працювати у дослідницькому колективі, брати відповідальність за організацію певного етапу колективної роботи, співпрацювати в багатопрофільній та полікультурній міжнародній групі.

• Проектувати зміст навчання, здійснювати навчально-виховний процес, планувати різні види пізнавальної діяльності суб’єктів навчального процесу.

• Практично застосовувати нові ідей, пропозиції, освітні практики з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і самоорганізованого навчання.

Студент демонструє готовність
• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.

• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.

• Виявляти толерантність у комунікації.

• Виконувати розвиваючу, координуючу, управлінську функції учителя загальноосвітньої школи та викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.

• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

• Створювати власну концепцію проектування дидактичної системи.

Програмні результати навчання зі спеціалізації


Студент виявляє знання і розуміння:

·       Системи права та законодавства, механізмів правового регулювання у різних галузях права.

·       Знання історичних шляхів формування та розвитку політичного і правового устрою провідних держав світу в різні історичні епохи.

·       Теорії демократії, принципів верховенства права та правової держави, природних та невідчужуваних прав і свобод людини.

·       Історико-політичних аспектів становлення й розвитку окремих правових систем.

·       Понятійного апарату юридичних наук відповідно до конкретних галузей права.

·       Концептів юридичної логіки.

·       Ціннісних засад права та юриспруденції, усвідомлення основ і приписів професійної етики педагога-правника.

·       Наукових основ методики викладання правових дисциплін на профільному рівні  в загальноосвітній школі та у ВНЗ.

·       Педагогічних технології, моделей  правового виховання особистості.

Студент виявляє уміння, здатність:

·       Оперувати правовими поняттями, виділяти основні складові правових явищ та фактів, будувати структурно-логічні схеми.

·       Використовувати в науковій та навчальній діяльності необхідні комп'ютерні програмні продукти й електронні ресурси, моніторити динаміку оновлення нормативної бази, опрацьовувати значні масиви нормативних актів, підготовлювати юридичні висновки та інші матеріали доктринального характеру.

·       Оперативно та ефективно орієнтуватися в нормативній базі, розрізнення джерел права із врахуванням їх юридичної сили та ієрархії, вирішувати проблеми конкуренції норм законодавства.

·       Ситуативного правового мислення (наявність інтелектуальної правової інтуїції, нестандартність підходу до правових проблем).

·       Формулювати власну внутрішньо цілісну, логічну й обґрунтовану позицію на основі максимально повного опрацювання джерельної бази.

·       Оволодівати знаннями, необхідними для оперативного вирішення проблемних питань у галузях публічного права (конституційне, адміністративне, екологічне), а також приватного права (цивільне, господарське, сімейне, трудове).

·       Визначати власну позицію щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави.

·      ·       Активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства, гармонійно поєднувати особисті інтереси з потребами суспільства, брати участь у функціонуванні демократичних інститутів. 
·       Застосовувати юридичні знання та набуті вміння у навчально-методичній діяльності, готовність до педагогічної праці на гностичному, комунікативному, операційному рівнях.

·       Планувати та організовувати правовиховну роботу у відповідності з основними педагогічними закономірностями та принципами, розвивати емоційно-мотиваційну сферу, формувати правову культуру у суб’єктів навального процесу.

·       Застосовувати нові педагогічні технології навчання та правового виховання, ефективно керувати діяльністю учнів, діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку.

·        Реалізовувати діяльнісний та компетентнісний підхід у навчанні, моделювання та створювати правові проекти.

·       Генерувати інноваційні ідеї, розробляти й реалізовувати нові навчальні програми.

·       Займатися самоосвітою, самовдосконаленням, здатність професійного росту, конкурентоспроможність.



Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: правознавство

                                                           

                                      Модулі освітньої програми

І. Цикл загальної підготовки

1.1. Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 
Ділова іноземна мова

ГП1.1.02 
Філософія та соціологія освіти

1.2 Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 
Методологія історії

ФП 1.2.02 
Історіографія всесвітньої історії

ФП 1.2.03 Правове забезпечення освіти

ФП 1.2.04 
Сучасна світова історіографія

ФП 1.2.05 
Правове забезпечення освіти

ФП 1.2.06 
Історія міжнародних відносин

ФП 1.2.07 
Історія української діаспори

ІІ. Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 
Педагогіка профільної школи

ППП 2.1.02 
Психологія вищої школи

ППП 2.1.03 
Магістерський семінар


2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01
 Історія української державності

НПП2.2.02
 Історія держави і права зарубіжних країн

НПП 2.2.03 
Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

ІІІ. Дисципліни вільного вибору студента

Спеціалізація «Правознавство»

ВВ1.01 
Судові та правоохоронні органи України

ВВ1.02
 Інформаційне право

ВВ1.03 
Методика навчання правознавства у профільній школі

ВВ1.04 
Аграрне право України

ВВ1.05 
Історія правових і політичних вчень

ВВ1.06 
Конституційні засади громадянського суспільства в Україні

ВВ1.07 
Міжнародне право