joomla
Ukrainian English German Polish Russian
50

Освітня програма СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ); освітній ступінь «бакалавр» за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія); спеціалізація – 014.07 Середня освіта (Географія)

  • Тип диплому та обсяг програми:  Одиничний ступінь, 240 кредитів ЄКТС
Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Акредитаційна інституція: Міністерство освіти і науки України, Національна агенція забезпечення якості вищої освіти
Період акредитації: Програму впроваджено у 2016 році, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІІ №2479787
Рівень програми: FQ – EHEA – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 6 рівень.

Мета програми: Забезпечення наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки   конкурентоспроможного компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну діяльність у загальноосвітньому закладі, забезпечувати різні форми здобуття  освіти базового рівня та поглиблювати інструментальні знання та когнітивні уміння  шляхом навчання за магістерською програмою.

Характеристика програми
Предметна область,напрям: Історія, мультидисциплінарний; галузь знань – Історія та дотичні дисципліни – архівознавство, джерелознавство, філософія, педагогіка, психологія, історія світових цивілізацій, методика викладання історії; знання іноземної мови. Освіта – 35%; історія - 45%, дотичні – 10%; іноземна мова – 5%.
Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на проектуванні і здійсненні освітнього процесу з урахуванням сучасної соціокультурної ситуації і рівня розвитку особистості за напрямом підготовки «Історія».
Акцент на архівознавчій та джерелознавчій діяльності, використанні первинних та вторинних джерел, документів з суспільно-історичних, соціокультурних, інтеграційних проблем Європи, історіографії критично.
Орієнтація програми: Програма спрямована на оволодіння фундаментальними знаннями історії, навичками наукового дослідження. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій,  ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.
Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних та експериментальних досліджень та практичної діяльності у  архівно-джерелознавчій та музеєзнавчій роботі, дослідженні суспільно-політичних і соціокультурних реалій розвитку європейського простору відповідно до європоцентристських інтеграційних процесів в Україні, у педагогічній діяльності.
Орієнтація на майбутнє працевлаштування та подальше навчання.
Працевлаштування: Бакалавр середньої освіти:основна (базова) школа.
Бакалавр може займати посаду педагогічного працівника –  вчителя історії в базовій загальноосвітній школі, керівника середньої ланки освіти, спеціаліста в географічних (різного профілю), гідрометеорологічних, екологічних і природоохоронних установах і підприємствах, державних і приватних установах і підприємствах картографо-геодезичного, земельно-кадастрового, туристичного і краєзнавчого профілів.
 Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.
 Стиль викладання.
Підходи до викладаннята навчання: Провідними в якісній трансформації навчального середовища для студентів є технології контекстного, імітаційного, проблемного, модульного, проектного навчання. Основними підходами до навчання є проблемний та практико-орієнтований, що реалізуються засобами застосуванняв лекційні курси методології та методики науково-дослідницького пошуку, у дослідницькій спрямованості  семінарських занять із спеціальнихдисциплін, шляхом зміщення акцентів на практичну спрямованість дисциплін методичного циклу,орієнтації різних видів практики на результат.

Система оцінювання: Усні та письмові іспити, презентації, есе, навчальна практика, випускна кваліфікаційна робота.



Програмні компетентності



Загальні

Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

Особистісна компетентність – це інтегративне утворення, що включає систему цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності.




Фахові (предметні)

Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі

Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання. 

Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.

Науково-методична компетентність– здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметнихзнань та професійно-методичнихумінь, якібазуються на знаннях дидактики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення –поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання. 


Знання і розуміння

1.      Географічна – знання методології географії, змісту фундаментальних і спеціальних географічних дисциплін,, теоретико-методологічних основ краєзнавчо-туристичної роботи.

2.   Картографічна знання фундаментальних законів просторової організації географічної оболонки, взаємодії природи і суспільства.

3.  Практична – уміння самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і використовувати географічну інформацію та географічні знання, уміння і навички у практичній діяльності й у повсякденномужитті.

4.   Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і  професійній діяльності.

5.   Інформаційна – знання наскрізних понять з урахуванням їх походження, структури, взаємозв’язків та уміння використовувати їх для навчання.

6.   Аналітична – розуміння наукових відомостей про географічні особливості навколишнього світу, знання основних підходів і методів сучасного фізико-географічного районування.

7.  Комунікативна – готовність спілкуватися із спільнотами на місцевому, регіональному, національному, європейському та глобальному рівнях – для розвитку відповідних професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

8.   Загальнокультурна розуміння унікальності культур, поглядів, звичаїв; навчання співпраці та діалогу на рівні взаємодії окремих людей, носіїв різних культур та поглядів.

 

9   Науково-методична компетентність – здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення –поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, 
використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.

 

 
  Програмні результати навчання


Студент виявляє знання і розуміння:

·Змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

·Основних історичних процесів і подій давньої, середньовічної, ранньомодерної, нової, новітньої історії України та всесвітньої історії у їх порівнянні та взаємозв’язку.

·Комплексу наскрізних, загальних та окремих понять предметів освітньої галузі. 

·Предмету та методології історії, інших суспільних та гуманітарних дисциплін.

·Історичної періодизації, як способу пізнання історичного процесу.

·Історіографії для аналізу сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії та визначення напрямів перспективних досліджень з інших галузей наукового пізнання.

·Наукового інструментарію для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Об’єктивних закономірностей, яківідносяться до процесівнакопичення та збереженнясоціальноїінформації.

·Регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ краєзнавчої   діяльності. 

·Методологічних принципів аналізу культурних явищ у світовому цивілізаційному розвої.

·Знання предмета, педагогічні, психологічні, основи організації й управління навчальним процесом.

·Сутності, закономірностей,тенденцій і перспектив розвиткупедагогічногопроцесу.

·Теоретичних основ дидактики, змісту освіти, закономірностей процесу навчання, найефективніших методів, організаційних форм навчання.

·Наукові основи предметних методик.

·Ефективних моделей навчання історії та суспільствознавчих дисциплін.                                                                  

Студент виявляє уміння, здатність:

·Аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки,  історичними знаннями зі спеціалізації.

·Використовувати новітні методологічні підходи у навчальній та професійній діяльності: цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, антропологічний, багатофакторний.

·Розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

·Збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.

·Орієнтуватися в науковій періодизації, порівнювати історичні процеси вітчизняної і всесвітньої історії, виявляти тенденції міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками.

·Характеризувати історичний процес та регіональні особливості.

·Працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

·Визначати і застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу та пояснення історичних фактів

·Використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Формулювати оцінку історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляти власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

·Використовувати основи теорії і методології освіти у професійній діяльності.

·Інтегрувати знання, які отримані в процесі вивчення різних дисциплін в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.

·Проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог.

·Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

·Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіяминавчання, реалізуватиміжпредметнізв’язки.

·Діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.

·Організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів освітнього процесу.

·Здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища.

·Проявляти важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).

 Програмні результати навчання зі спеціалізації

Студент виявляє знання і розуміння

·  Специфічних для наук про Землю теорій, парадигм, концепцій та принципів відповідно до спеціалізації.

·  Основних характеристик, процесів, історії і складу Землі як природної системи.

·  Шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природокористування, створення основ стратегій екологічно безпечного розвитку суспільства.

·  Теоретичних основ картографії як науки, способів картографічного зображення та основ проектування карт.

·  Знання теоретичних основ сучасного землезнавства, розуміння загальних закономірностей будови, розвитку і функціонування географічної оболонки Землі.

·  Змісту теоретичного та експериментального дослідження в професійній діяльності.

·  Гуманітарних та фізичних і соціально-економічних географічних дисциплін, галузевих та спеціальних географічних теорій, викладання яких зорієнтоване на можливість практичного застосування отриманих теоретичних знань у загальноосвітніх школах України.

·  Теоретико-методологічних основ краєзнавчо-туристичної роботи.

·  Методичних аспектів організації та проведення туристичних походів (подорожей).

·  Сутності, закономірностей, тенденцій і перспектив розвитку педагогічного процесу.

·  Теоретичних основ дидактики, змісту освіти, закономірностей процесу навчання, найефективніших методів, організаційних форм навчання.

·  Наукових основ методики навчання географії в загальноосвітній школі.
 
Студент виявляє уміння, здатність

·    Збирати, обробляти та аналізувати інформацію в області наук про Землю.

·    Показувати знання і розуміння основних характеристик, процесів, історії і складу Землі як природної системи

·     Використовувати інформаційні технології та картографічні моделі в галузі наук про Землю.

·    Визначати основні характеристики, процеси, історію і склад Землі як природної системи.

·    Самостійно досліджувати природні об’єкти та процеси (у відповідності до спеціалізації) в польових і лабораторних умовах, описувати, аналізувати, документувати і звітувати про результати.

·    Називати і використовувати теорії, парадигми, концепції та принципи в науках про Землю відповідно до спеціалізації.

·    Дотримуватися морально-етичних аспектів досліджень, інтелектуальної чесності, професійного кодексу поведінки.

·    Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички з фундаментальних дисциплін при викладанні географії в різного рівня школах України

Застосовувати різні методи, способи та засоби при викладанні учням різнорідноїгеографічної інформації. Завантажувати та використовувати спеціалізоване програмне забезпечення.
 

·    Здійснювати пошук, інтерпретацію та синтез інформації отриманої із різних джерел.

·    Організовувати туристичні походи та польові географічні дослідження.

·    Виконувати краєзнавчі дослідження. Використовувати краєзнавчий матеріал  при викладанні шкільного курсу географії.

·    Працювати із географічними картами, володіти методами складання різнорідних географічних карт та планів.

·    Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах,створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

·    Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіями навчання, реалізувати між предметні зв’язки.

·    Діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.

·    Організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів освітнього процесу.

·    Використовувати усно і письмово українську мову.

·    Виявляти знання і вміння спілкуватися іноземною мовою.

·    Взаємодіяти із іншими людьми, працювати в командах професіоналів географічного профілю.

Здійснювати самонавчання та продовжувати професійний розвиток.

 
 
Структурно-логічна схема підготовки бакалавра  спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація 014.07 Середня освіта (Географія)


Модулі освітньої програми

 І. Цикл загальної підготовки

1.1. Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Українська мова

ГП1.1.02  Іноземна мова

ГП 1.1.03 Латинська мова

ГП 1.1.04 Філософія

Гп 1.1.05 Спеціальні історичні дисципліни

ГП 1.1.06 Етнографія України


1.2. 
Фундаментальна підготовка


ФП 1.2.01 Вікова фізіологія, шкільна гігієна

ФП 1.2.02 Історична географія України

ФП 1.2.03 Археологія

ФП 1.2.04 Фізичне виховання

ФП 1.2.05 Історія української культури

ФП 1.2.06 Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

ФП 1.2.07 Історія України ХІХ ст.

ФП 1.2.08 Історія України ХХ – початку ХХІ ст.

ФП 1.2.09 Історія стародавнього світу

ФП 1.2.10 Історія середніх віків

ФП 1.2.11 Історія культури зарубіжних країн

ФП 1.2.12 Історія держави і права України



ІІ 
Цикл професійної підготовки

2.1. Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка

ППП 2.1.02 Психологія 

ППП 2.1.03 Основи наукових досліджень

ППП 2.1.04 Теорія та методика навчання історії

ППП 2.1.05 Теорія та методика суспільствознавства

ППП 2.1.06 МН краєзнавчої роботи

ППП 2.1.07 МН історії України

ППП 2.1.08 МН всесвітньої історії

ППП 2.1.09 Історія педагогіки

ППП 2.1.10 Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності


2.2 
Науково-предметна підготовка


НПП2.2.01 Історія слов'янських народів

НПП2.2.02 Нова історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.03 Новітня історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.04 Нова історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.05 Новітня історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.06 Історіографія історії України

НПП 2.2.07 Джерелознавство історії України

НПП 2.2.08 Архівознавство

НПП 2.2.09 Основи історичного музеєзнавства

НПП 2.2.10 Археологія України

НПП 2.2.11 Історія первісного суспільства



ІІІ Дисципліни вільного вибору студента

Дисципліни предметної спеціалізації (014.07 Географія)

ВВ 2.01
Метеорологія

ВВ 2.02
Картографія з основами топографії

ВВ 2.03
Геологія з основами геохімії

ВВ 2.04
Загальне землезнавство

В 2.05  
Географія материків і океанів

ВВ 2.06
Методика навчання географії

ВВ 2.07
Фізична географія України

ВВ 2.08
Краєзнавство і туризм

ВВ 2.09
Економічна і соціальна географія України

ВВ 2.10
Охорона праці та безпека життєдіяльності

ВВ 2.11 ІК технології в галузі

ВВ 2.12
Релігієзнавство

ВВ 2.13
Політологія

ВВ 2.14
Українознавство