joomla
Ukrainian English German Polish Russian
50

Освітня програма СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ) освітній ступінь «магістр» за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія) спеціалізація – правознавство


Тип диплому та обсяг програми: 
90 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституціяМіністерство освіти і науки України , Національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації: Програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми: FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми: Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.

Характеристика програми

Предметна область,напрям:  Історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм. 

Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень, академічна риторика, магістерський семінар тощо.

Орієнтація програми: Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення. 

Працевлаштування та продовження освіти
Працевлаштування: Посади вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, вчителя географії, організатора освіти, працівника громадсько-суспільних та культурних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування

Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання
Підходи до викладання та навчання: Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінюванняУсні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.


Програмні компетентності

Загальні
Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів. 

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.
Фахові
Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Продуктивна компетентність – вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту(виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу, конкурентоспроможність.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.
Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу 

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.


Фахові з спеціалізації
Правова – знання теоретичних основ правових дисциплін, нормативної системи цінностей, які охороняються правом, що забезпечують ефективне вирішення типових професійних завдань.

Інформаційно-правова – уміння працювати з джерелами юридичної інформації, аналізувати нормативно-правові акти, використовувати законодавчі та інші правові документи в тому числі іноземними мовами.

Аксіологічно-правова – сукупність ставлень до права як соціальної, державної та особистісної цінності, здатність оцінювати, висловлювати власну позиції щодо функції права у суспільстві, правових відносин.

Практико-орієнтована – здатність застосовувати теоретичні знання у навчальній та професійній діяльності, захищати законні права і інтереси суб’єктів навчального процесу, здійснювати компетенцію у галузі консультативної діяльності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства, гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Предметно-методична компетентність – система педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики та дозволяють ефективну реалізацію завдань правової освіти у професійній діяльності.

Соціально-психологічна – знання й уміння щодо побудови сприятливого психологічного клімату, відносин співробітництва в системах «учитель-учень», «учень-учень», продуктивних стосунків із спільнотами на місцевому, регіональному рівнях для реалізацію завдань правової освіти у професійній діяльності,осмислення практик та контекстів.

Юридичної рефлексії – самоусвідомлення особистої поведінки з огляду права, співвіднесення її з вимогами, які висуваються державою й суспільством, присвоєння правових цінностей.

Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння
• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.

• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.

• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.

• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.

• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.

• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.

• Сучасних тенденцій розвитку національної школи, нормативних положень, завдань профільного навчання учнів, способів їх реалізації та управління в старшій школі.

• Сутності психологічного змісту та організації основних видів педагогічної діяльності у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах.

• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.

• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у загальноосвітній та вищій школі.

• Знання методологічних засад методики навчання історії та правознавства, критеріїв відбору, принципів структурування змісту навчальних курсів, психологічних особистісних якостей викладача освітньої установи, рамок професійної кваліфікації.

• Особливостей правового регулювання трудових відносин педагогічних та науково-педагогічних працівників.

Студент демонструє здатність
• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

• Розв’язувати засобами іноземних мов складні спеціалізовані задачі пов'язані з професійною та науковою діяльністю.

• Аналізувати законодавство у галузі освіти; вільно оперувати юридичною термінологією освітнього права; реалізовувати норми права в процесі практичної управлінської роботи.

• Проводити базове психолого-педагогічне дослідження в умовах навчально-виховного процесу в освітньому закладі.

• Працювати у дослідницькому колективі, брати відповідальність за організацію певного етапу колективної роботи, співпрацювати в багатопрофільній та полікультурній міжнародній групі.

• Проектувати зміст навчання, здійснювати навчально-виховний процес, планувати різні види пізнавальної діяльності суб’єктів навчального процесу.

• Практично застосовувати нові ідей, пропозиції, освітні практики з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і самоорганізованого навчання.

Студент демонструє готовність
• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.

• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.

• Виявляти толерантність у комунікації.

• Виконувати розвиваючу, координуючу, управлінську функції учителя загальноосвітньої школи та викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.

• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

• Створювати власну концепцію проектування дидактичної системи.

Програмні результати навчання зі спеціалізації


Студент виявляє знання і розуміння:

·       Системи права та законодавства, механізмів правового регулювання у різних галузях права.

·       Знання історичних шляхів формування та розвитку політичного і правового устрою провідних держав світу в різні історичні епохи.

·       Теорії демократії, принципів верховенства права та правової держави, природних та невідчужуваних прав і свобод людини.

·       Історико-політичних аспектів становлення й розвитку окремих правових систем.

·       Понятійного апарату юридичних наук відповідно до конкретних галузей права.

·       Концептів юридичної логіки.

·       Ціннісних засад права та юриспруденції, усвідомлення основ і приписів професійної етики педагога-правника.

·       Наукових основ методики викладання правових дисциплін на профільному рівні  в загальноосвітній школі та у ВНЗ.

·       Педагогічних технології, моделей  правового виховання особистості.

Студент виявляє уміння, здатність:

·       Оперувати правовими поняттями, виділяти основні складові правових явищ та фактів, будувати структурно-логічні схеми.

·       Використовувати в науковій та навчальній діяльності необхідні комп'ютерні програмні продукти й електронні ресурси, моніторити динаміку оновлення нормативної бази, опрацьовувати значні масиви нормативних актів, підготовлювати юридичні висновки та інші матеріали доктринального характеру.

·       Оперативно та ефективно орієнтуватися в нормативній базі, розрізнення джерел права із врахуванням їх юридичної сили та ієрархії, вирішувати проблеми конкуренції норм законодавства.

·       Ситуативного правового мислення (наявність інтелектуальної правової інтуїції, нестандартність підходу до правових проблем).

·       Формулювати власну внутрішньо цілісну, логічну й обґрунтовану позицію на основі максимально повного опрацювання джерельної бази.

·       Оволодівати знаннями, необхідними для оперативного вирішення проблемних питань у галузях публічного права (конституційне, адміністративне, екологічне), а також приватного права (цивільне, господарське, сімейне, трудове).

·       Визначати власну позицію щодо функції права у суспільстві, правомірної та неправомірної поведінки, юридичної відповідальності за правопорушення, визначення чеснот громадянина правової демократичної держави.

·      ·       Активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства, гармонійно поєднувати особисті інтереси з потребами суспільства, брати участь у функціонуванні демократичних інститутів. 
·       Застосовувати юридичні знання та набуті вміння у навчально-методичній діяльності, готовність до педагогічної праці на гностичному, комунікативному, операційному рівнях.

·       Планувати та організовувати правовиховну роботу у відповідності з основними педагогічними закономірностями та принципами, розвивати емоційно-мотиваційну сферу, формувати правову культуру у суб’єктів навального процесу.

·       Застосовувати нові педагогічні технології навчання та правового виховання, ефективно керувати діяльністю учнів, діагностувати й контролювати стадії особистісного та колективного розвитку.

·        Реалізовувати діяльнісний та компетентнісний підхід у навчанні, моделювання та створювати правові проекти.

·       Генерувати інноваційні ідеї, розробляти й реалізовувати нові навчальні програми.

·       Займатися самоосвітою, самовдосконаленням, здатність професійного росту, конкурентоспроможність.



Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація: правознавство

                                                           

                                      Модулі освітньої програми

І. Цикл загальної підготовки

1.1. Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 
Ділова іноземна мова

ГП1.1.02 
Філософія та соціологія освіти

1.2 Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 
Методологія історії

ФП 1.2.02 
Історіографія всесвітньої історії

ФП 1.2.03 Правове забезпечення освіти

ФП 1.2.04 
Сучасна світова історіографія

ФП 1.2.05 
Правове забезпечення освіти

ФП 1.2.06 
Історія міжнародних відносин

ФП 1.2.07 
Історія української діаспори

ІІ. Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 
Педагогіка профільної школи

ППП 2.1.02 
Психологія вищої школи

ППП 2.1.03 
Магістерський семінар


2.2 Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01
 Історія української державності

НПП2.2.02
 Історія держави і права зарубіжних країн

НПП 2.2.03 
Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

ІІІ. Дисципліни вільного вибору студента

Спеціалізація «Правознавство»

ВВ1.01 
Судові та правоохоронні органи України

ВВ1.02
 Інформаційне право

ВВ1.03 
Методика навчання правознавства у профільній школі

ВВ1.04 
Аграрне право України

ВВ1.05 
Історія правових і політичних вчень

ВВ1.06 
Конституційні засади громадянського суспільства в Україні

ВВ1.07 
Міжнародне право











Освітня програма СЕРЕДНЯ ОСВІТА (ІСТОРІЯ) освітній ступінь «магістр» за спеціальністю 014 Середня освіта (Історія) спеціалізація – 014.07 Середня освіта (Географія)


Тип диплому та обсяг програми: 
90 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституціяМіністерство освіти і науки України , Національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації: Програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми: FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми: Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.


Характеристика програми
Предметна область,напрям:  Історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм. 

Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Орієнтація програми: Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення. 

Працевлаштування та продовження освіти
Працевлаштування: Посади вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, вчителя географії, організатора освіти, працівника громадсько-суспільних та культурних установ, органів державної влади та місцевого самоврядування

Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання
Підходи до викладання та навчання: Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінюванняУсні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.


Програмні компетентності

Загальні
Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів. 

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові
Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Продуктивна компетентність – вміння працювати, отримувати результат, ухвалювати рішення та відповідати за них.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту(виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу, конкурентоспроможність.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.
Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Фахові з спеціалізації
Географічна
– знання сучасних теоретико-методологічних основ географії, змісту фундаментальних і спеціальних географічних дисциплін, фундаментальних ідей географічної науки, концепцій, законів і закономірностей розвитку науково-географічних явищ.

Картознавчо-географічна – володіння знаннями географічних карт та навченість репродукувати картографічну грамотність (складати описи географічних об’єктів і явищ за картою, систематизувати знання про різноманітні способи зображення, накопичення і узагальнення інформації за картами).

Дослідницька – знання методологічних основ і методів наукового дослідження, здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

Аналітична – розуміння наукових відомостей про географічні особливості навколишнього світу, місця географії в системі наукових знань і її значення; пізнання основ історії географії і основних напрямів сучасного розвитку географічної науки.

Комунікативна – уміння організовувати комунікацію учнів і вихованців, готовність спілкуватися із спільнотами на місцевому, регіональному, національному, європейському та глобальному рівнях – для розвитку відповідних професійних знань і вмінь, осмислення практик та контекстів.

Інформаційна – здатність до знаходження, обробки та аналізу інформації з різних джерел, передусім, за допомогою цифрових технологій.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Науково-методична компетентність – знання теорій, категорій і понять про сутність, принципи, зміст, форми і методи навчання географії, досвіду викладання географії і педагогічної практики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – виявляється у поінформованості з проблем інновацій в галузі освіти, використанні різноманітних освітніх технологій і засобів навчаннядля забезпечення якості навчально-виховного процесу в середніх загальноосвітніх закладах

Загальнокультурна – здатність розуміти значення культури як форми людського існування, цінувати різноманіття та мультикультурність світу і керуватися у своїй діяльності сучасними принципами толерантності, діалогу і співробітництва.

Практична – уміння самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і використовувати географічну інформацію та географічні знання, уміння і навички у практичній діяльності й у повсякденному житті.


Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння:
• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.

• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.

• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.

• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.

• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.

• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.

• Особливостей та змісту організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.

• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.

• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у вищій школі.

Студент демонструє здатність:
• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

 Розв’язувати засобами іноземних мов складні спеціалізовані задачі пов'язані з професійною та науковою діяльністю.

• Аналізувати законодавство у галузі освіти; вільно оперувати юридичною термінологією освітнього права; реалізовувати норми права в процесі практичної управлінської роботи.

• Проводити базове психолого-педагогічне дослідження в умовах навчально-виховного процесу в освітньому закладі.

• Працювати у дослідницькому колективі, брати відповідальність за організацію певного етапу колективної роботи, співпрацювати в багатопрофільній та полікультурній міжнародній групі.

• Проектувати зміст навчання, здійснювати навчально-виховний процес, планувати різні види пізнавальної діяльності суб’єктів навчального процесу.

• Практично застосовувати нові ідеї, пропозиції, освітні практики з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і самоорганізованого навчання.


Студент демонструє готовність:
• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.

• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.

• Виявлятитолерантність у комунікації.

• Виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.

• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

• Створення власної концепції проектування дидактичної системи.


Програмні результати навчання зі спеціалізації

Знання
• Знання з історії становлення географії як науки, а також історії територіальних відкриттів.

• Процесів всесвітньої економічної, політичної, культурної інтеграції та уніфікації.

• Сутності територіально-політичної організації суспільства; історичних етапів формування політичної географії і геополітики; особливостей сучасної політичної світу; парадигми і концепції геополітики, основ електоральної географії.

•  Методології виконання досліджень рівнів соціально-економічного розвитку регіонів та якості життя населення. Основних регіональних проблем, ймовірних шляхів їх ефективного вирішення та перспективи регіонального розвитку.

•  Природно-географічних основ туристичної діяльності. Сучасних тенденцій розвитку вітчизняного та міжнародного туризму. Туристично-ресурсний потенціал регіонів України.

• Методологічних засад методики навчання географії, креативних освітніх технологій, змісту, наукових основ організаціїнавчання учнів географії на профільному рівні, рамки професійної кваліфікації.

Уміння
• Виконувати аналіз економічного розвитку регіонів за сукупністю показників та порівняльного аналізу господарських функцій регіонів за їх основними економічними показниками.

• Виявляти закономірності просторової диференціації натуральних і антропогенних ландшафтних комплексів, фонові геохімічні функції природних компонентів; виконувати оцінку геохімічних і геофізичних властивостей ландшафтних комплексів різних таксономічних рівнів.

•  Здійснювати порівняльний аналіз особливостей формування і морфології державної території країн різних регіонів, застосовувати методи регіонального геополітичного аналізу.

•  Розробляти туристично-географічні маршрути, здійснювати аналітичні узагальнення і прогнозні оцінки щодо різних аспектів туристичної діяльності.

•  Здійснювати оцінку стану навколишнього середовища міст; складати плани відповідних заходів відновлення та поліпшення природних і антропогенних систем у містах світу та України.

•  Застосовувати методичні підходи і сучасні технології навчання географії з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, здійснювати педагогічних супровід процесів соціалізації, підготовки їх до свідомого вибору життєвого шляху.

•  Самостійно вирішувати конкретні географічні проблеми і використовувати географічну інформацію та географічні знання, уміння і навички у практичній діяльності й у повсякденному житті.

•  Готовності до прийняття різноманіття та мультикультурності світу, керуватися у своїй діяльності принципами толерантності, діалогу і співробітництва.


Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 014.03 Середня освіта (Історія), спеціалізація 014.07 Середня освіта (Географія)


                                                         Модулі освітньої програми
І. Цикл загальної підготовки

1.1. 
Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Ділова іноземна мова

ГП1.1.02 Філософія і соціологія  освіти

1.2. Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Методологія історії

ФП 1.2.02 Історіографія всесвітньої історії

ФП 1.2.03 Правове забезпечення освіти

ФП 1.2.04 Сучасна світова історіографія

ФП ФП 1.2.05 Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

ФП 1.2.06 Історія міжнародних відносин

ФП 1.2.07 Історія української діаспори

ІІ. 
Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка профільної школи

ППП 2.1.02 Психологія вищої школи

ППП 2.1.03 Магістерський семінар

2.2. Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія української державності

НПП2.2.02 Історія держави і права зарубіжних країн

НПП 2.2.03 Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі


ІІІ Дисципліни вільного вибору студента

Спеціалізація «Географія»

ВВ2.01 Географія глобалізаційних процесів

ВВ2.02 Історія географії

ВВ2.03 Методика навчання географії у профільній школі

ВВ2.04 Міжнародний туризм

ВВ2.05 Геоінформаційні технології в географії.

ВВ2.06 Політична географія

ВВ2.07 Заповідна справа





Освітня програма ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ освітній ступінь «магістр» за спеціальністю 032 «Історія та археологія»


Тип диплому та обсяг програми: 
90 кредитів ЄКТС

Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Акредитаційна інституціяМіністерство освіти і науки України , Національна агенція забезпечення якості вищої освіти

Період акредитації: Програму впроваджено 2016 року, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІV №2479788

Рівень програми: FQ – ЕНЕА – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 7 рівень

Мета програми: Підготовка історика з глибокими фундаментальними знаннями, навичками міждисциплінарного історичного дослідження, конкурентоспроможного фахівця, здатного будувати свою діяльність на основі проектування, креативного та творчого підходу, партнерства у комунікації та забезпечувати зв’язок між історичною наукою і суспільною свідомістю у науковій та педагогічній діяльності.


Характеристика програми
Предметна область,напрям:  Історія, міждисциплінарний; галузь знань – історія, в основу освітнього процесу принцип «навчаючись – досліджуємо», реалізація якого передбачає максимальний розвиток дослідницьких вмінь шляхом впровадження науково-дослідних семінарів під керівництвом професора – фахівця у певній галузі історичного знання, для обговорення студентами у мікрогрупах проблем їхніх наукових досліджень та взаємозбагачення, участі у реалізації науково-дослідних програм.

Фокус програми: загальна/спеціальна: Акцент на інтердисциплінарному змісті магістерської програми, де передбачено запровадження оригінальних курсів дослідження історії, історично-цивілізаційного розвитку народів Європи (етнонаціональні, ідентифікаційні, міграційні, державотворчі процеси, суспільно-політичні, економічні трансформації) у поєднанні з такими базовими дисциплінами, як філософія історії і методологія історичних досліджень тощо.

Орієнтація програми: Розвиток комплексу загальних та спеціальних компетентностей, необхідних фахівцю-досліднику, які розширюють науковий світогляд і здібності до проведення методологічного аналізу й критичного розуміння досягнень сучасної науки; дозволяють створювати власну концепцію проектування дидактичної системи у педагогічній діяльності; застосовувати засоби і технології соціальної й інтеркультурної взаємодії; здійснювати взаєморозуміння у діалозі з іншими людьми в рамках співробітництва та співтворчості.

Особливості програми: Програма розвиває перспективи як європейської, так і світової історії, глибокі знання і критичний підхід до національної та регіональної історіографії. Розвиваються просторовий, діахронічний та тематичні аспекти історії від Середньовіччя до сьогодення.

Працевлаштування та продовження освіти
Працевлаштування: Посади історика-дослідника, консультанта з питань історії; молодшого наукового співробітника в галузі історії; викладача історії вищого навчального закладу; вчителя історії у загальноосвітніх навчальних закладах, працівника наукових та громадсько-суспільних установ, органів державної влади і місцевого самоврядування, мас-медіа

Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою третього циклу за галуззю знань, що узгоджується з отриманим дипломом магістра, можливість викладання, доступ до спеціалізованих досліджень з історії.

Стиль та методика навчання
Підходи до викладання та навчання: Загальний стиль навчання – студенто-орієнтований, активний, отримання фахових та спеціалізованих компетенцій забезпечено комплексним поєднанням обов’язкових дисциплін та предметів спеціалізації, науково-дослідної практики та атестації. Для реалізації програми студент має пройти науково-дослідну практику, написати та успішно захистити магістерську роботу обсягом 75–90 сторінок, на написання та захист якої виділяється значна частина часу.

Система оцінювання: Усні та письмові іспити, виступи на семінарах, презентації, асистентська практика, випускний екзамен з всесвітньої історії або історії України та випускна кваліфікаційна робота.


Програмні компетентності

Загальні
Загальнокультурна та гуманітарна – здатність засвоювати та використовувати комплекс знань із світової та національної культури; залучатися до культури через процес духовного спілкування та відчуттів; засвоювати культуру у співтворчості; виробляти моделі поведінки орієнтовані на загальнолюдські цінності.

Громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства,гармонійне поєднання особистих інтересів з потребами суспільства, участь у функціонуванні демократичних інститутів.

Мовна і комунікативна – володіння рідною та іноземною мовами, сучасними засобами зв'язку та основами комп'ютерної грамотності для ефективного забезпечення інформаційної підтримки проведення наукового дослідження, уможливлення міждисциплінарних та професійних комунікацій.

Міжособистісна компетентність – здатність до спілкування, роботи в команді, самокритики, самодисципліни, використання різних кодів і засобів спілкування.

Дослідницька компетентність – здатність використовувати науковий інструментарій (визначити дослідницьке завдання, відібрати інформацію, обґрунтувати методологію) для проведення теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній і професійній діяльності.

Компетентність у соціальних відносинах – здатність особистості гнучко орієнтуватися в постійно мінливих соціальних умовах та ефективно взаємодіяти з соціальним середовищем.

Організаційна – здатність до формування структурної моделі особистого менеджменту (виявляти ініціативу, розробляти стратегії, оптимізувати часові витрати на різні форми роботи, інтелектуальна самостійність та критична обізнаність).

Управлінська компетентність – здатність до управління у відповідності зі стандартами якості, заснованих на потребах і інтересах цільових груп.

Компетентність у командній роботі – здатність до співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, відомствами, організаціями, активної участі у командній роботі, безвідносно до фонових знань та бачень визначених завдань.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення – здатність до практичного застосування нових ідей, пропозицій, освітніх практик з метою цілеспрямованого вдосконалення, безперервного і само організованого навчання.

Фахові
Історіографічно-джерелознавча компетентність – розуміння розміщення, принципів відбору, застосування історіографічного доробку та архівних документів для реконструкції політичної та культурної історії в українському і світовому контекстах, для комплексного дослідження історичних, суспільно-політичних, державотворчих, соціокультурних аспектів становлення та життєдіяльності народів світу.

Міждисциплінарна – спроможність використовувати міждисциплінарні підходи для проведення порівняльних досліджень і узагальнень щодо природи етнонаціональних і державотворчих процесів, наявності спільного та відмінного у світовій історії.

Методологічна – знання законів наукового, соціального і професійного мислення, володіння комплексним, інтеграційним, історичним, динамічним, ситуаційним, системним підходами до наукового аналізу, здатність практично послуговуватись методами історичного дослідження.

Інформаційна – вміння отримувати знання з різних комунікативних потоків, працювати з джерелами історичної інформації, використовувати високі стандарти текстового аналізу.

Аксіологічна – вміння формулювати оцінки і версії історичних подій відповідно до загальнолюдських цінностей певного часу та певної групи людей.

Логічна – вміння визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснень історичних фактів, явищ, процесів, використовувати комплекс наукових дефініцій для вирішення науково-практичних завдань.

Компетентність історичної пам’яті – здатність до світоглядного самовизначення, усвідомленого ставлення до історичної пам’яті як частини культурного капіталу, формування на її основі соціально-моральної позиції особистості.

Предметно-історична компетентність – виявлення знань та розуміння наукових основ певної тематичної області, методології дослідження історичного процесу у національному, європейському та світовому контекстах.

Проективна компетентність – здатність до перетворювальної навчальної та дослідницької діяльності на основі прогнозування, планування, конструювання і моделювання явищ, процесів, систем. уміння розробляти проекти та управляти якістю виконуваної роботи.

Особистісна компетентність – прагнення саморозвитку та самовдосконалення у науково-педагогічній діяльності, обізнаність у власних силах, здатність до рефлексії та самоаналізу.


Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння:
• Теорій історичного процесу, етапів і методів історичного дослідження, соціальних функцій історичної свідомості, місця і ролі історичних знань у сучасному суспільстві.

• Змісту основних напрямів і шкіл сучасної історичної науки, головних проблем у розвитку історіографії та впливу сучасної гуманітаристики на історіографічний процес.

• Основних аспектів теоретико-методологічного дискурсу усно історичних досліджень у просторі конструювання минулого.

• Специфіки філософського знання, основного кола філософських проблем, принципи філософського підходу до пізнання.

• Основних праць вітчизняних і зарубіжних істориків, присвячених актуальним проблемам історії української державності.

• Міжнародних відносин і зовнішньої політики провідних держав світу періоду новітньої історії, найбільш значимих проблем з історії міжнародних відносин та нові тенденції у їх розвитку в умовах постбіполярного світу і глобалізаційних процесів.

• Сутності, етапів та особливостей інтеграційних процесів у Європі, організаційних та правових засад Європейського Союзу.

• Особливостей створення, діяльності різноманітних регіональних і міжрегіональних міжнародних організацій.

• Етапів розвитку української етнічності, її регіональних варіантів та утворення українських спільностей у зарубіжному світі.

• Специфіки освіти як явища культури і соціального інституту в його історичній, соціокультурній динаміці.

• Загальних положень системи нормативно-правового регулювання освіти в Україні.

• Особливостей та змісту організації педагогічного процесу у вищому навчальному закладі.

• Прийомів удосконалення майстерності мовлення як засобу передачі знань та умінь.

• Сутності, історії виникнення, класифікації, структури та дидактичної взаємозалежності сучасних креативних технологій навчання у вищій школі.

Студент демонструє здатність:
• Характеризувати існуючі парадигми історії української державності, її обумовленість та соціодинаміку на тлі світових державотворчих процесів.

• Орієнтуватися в міжнародному політичному житті, геополітичній обстановці, аналізувати суспільні явища й узагальнювати політичний досвід.

• Аналізувати правові та інституціональні виміри співробітництва України та ЄС, виявляти перспективи та наслідки сучасних інтеграційних процесів і місця в них України.

• Визначати актуальне дослідницьке завдання, накопичувати необхідну інформацію для її розв’язання, формулювати науково вагомі висновки, презентувати результат діяльності.

• Організувати проведення розвідувального емпіричного соціологічного дослідження, застосувати відповідні до мети і завдань методи збирання первинного соціологічного матеріалу.

• Застосовувати наукову критику до аналізу поглядів дослідників минулого, робити власні узагальнення щодо теоретичного і методичного рівня наукових праць з історії.

• Кваліфіковано розробляти наукову гіпотезу на підставі доступного джерельного матеріалу.

• Використовувати професійно-профільовані знання, уміння й практичні навички в галузі фундаментальних розділів етнології для дослідження етнічних явищ та процесів.

• Складати етнопсихологічну характеристику українців, характеризувати перебіг етнічних процесів в Україні та прогнозувати їх розвиток.

• Аналізувати українську історію крізь теорію Великого Фронтиру, визначати основні риси історії і культури українського козацтва й зіставляти їх з відомими світовими аналогами.

• Здійснювати пошук інформації іноземною мовою за завданням, збирати та аналізувати дані, необхідні для вирішення умовно-професійних завдань; презентувати іншомовну інформацію професійного характеру у вигляді переказу або доповіді.

• Використовувати професійно-профільовані знання й практичні навички для вирішення теоретичних та практичних завдань в галузі історії.

Студент демонструє готовність:
• Соціальної взаємодії, займати активну громадянську позицію та робити усвідомлений вибір в умовах сучасного політичного плюралізму.

• Фахово проводити самостійне історичне дослідження, розробляти тематичний проект методом усної історії.

• Застосовувати науковий світогляд, філософську культуру мислення та пізнання.

• Застосовувати знання з історії та етнології для реконструкції окремих елементів та обрядів традиційної культури.

• Виявлятитолерантність у комунікації.

• Виконання розвиваючої, координуючої, управлінської функції викладача ВНЗ, здатність до саморозвитку та самовдосконалення.

• Дотримуватися правових та морально-етичних вимог у навчальній та професійній діяльності.

• До інтелектуального осмислення і практичного застосування історичного досвіду розвитку держави і права у професійній діяльності.

• Застосовувати комп’ютерні технології, технології дистанційного навчання, модульно-тьюторську систему навчання, технологію ситуаційного навчання (кейс-метод), дослідницьких проектів, технологій навчання у співробітництві тощо, як інструментів пізнання.

• Створення власної концепції проектування дидактичної системи.


Структурно-логічна схема підготовки фахівців освітнього ступеня «магістр» зі спеціальності 032 Історія та археологія


                                                         Модулі освітньої програми

І. Цикл загальної підготовки

1.1. 
Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Ділова іноземна мова

ГП1.1.02 Філософія історії

1.2. Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Методологія історії

ФП 1.2.02 Історіографія всесвітньої історії

ФП 1.2.03 Академічна риторика

ФП 1.2.04 Сучасна світова історіографія

ФП 1.2.05 Культурно-історичний розвиток світових цивілізацій

ФП 1.2.06 Історія міжнародних відносин

ФП 1.2.07 Історія української діаспори

ІІ. 
Цикл професійної підготовки

2.1 Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка вищої школи

ППП 2.1.02 Психологія вищої школи

ППП 2.1.03 Магістерський семінар

2.2. Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія української державності

НПП2.2.02 Історія держави і права зарубіжних країн

НПП 2.2.03 Методика викладання історичних дисциплін у вищій школі

ІІІ. Дисципліни вільного вибору студента

Блок 1
ВВ 1.01 Історія міжнародних організацій

ВВ 1.02 Українське козацтво та його аналоги

ВВ 1.03 Історія європейської інтеграції

ВВ 1.04 Історія археологічної науки

ВВ 1.05 Історія європейської ментальності

ВВ 1.06 Історія правових і політичних вчень

ВВ 1.07 Історія сучасного світу

Блок 2
ВВ 2.01 Історія правоохоронних органів України

ВВ 2.02 Військова історія України

ВВ 2.03 Національний рух в Україні

ВВ 2.04 Українська етнологія

ВВ 2.05 Цивілізаційна історія України

ВВ 2.06 Історія релігій в Україні

ВВ 2.07 Усна історія України



Освітня програма ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ освітній ступінь «бакалавр» за спеціальністю 032 «Історія та археологія»

  • Тип диплому та обсяг програми:  Одиничний ступінь, 240 кредитів ЄКТС
Вищий навчальний заклад: Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Акредитаційна інституція: Міністерство освіти і науки України, Національна агенція забезпечення якості вищої освіти
Період акредитації: Програму впроваджено у 2016 році, акредитовано на 10 років. Ліцензія Серія НД-ІІ №2479787
Рівень програми: FQ – EHEA – перший цикл, QF-LLL – 6 рівень, НРК – 6 рівень.

Мета програми: Забезпечення наукової і професійної (теоретичної та практичної) підготовки   конкурентоспроможного компетентного фахівця, здатного реалізувати професійну діяльність у загальноосвітньому закладі, забезпечувати різні форми здобуття  освіти базового рівня та поглиблювати інструментальні знання та когнітивні уміння  шляхом навчання за магістерською програмою.

Характеристика програми
Предметна область,напрям: Історія, мультидисциплінарний; галузь знань – Історія та дотичні дисципліни – архівознавство, джерелознавство, філософія, педагогіка, психологія, історія світових цивілізацій, методика викладання історії; знання іноземної мови. Освіта – 35%; історія - 45%, дотичні – 10%; іноземна мова – 5%.
Фокус програми: загальна/спеціальна: Здатність аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки, проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням вимог компететнісно-орієнтованого навчання за напрямом підготовки «Історія».
Акцент на архівознавчій та джерелознавчій діяльності, використанні первинних та вторинних джерел, документів з суспільно-історичних, соціокультурних, інтеграційних проблем Європи, історіографії критично.
Орієнтація програми: Програма спрямована на оволодіння фундаментальними знаннями історії, навичками наукового дослідження. Орієнтована на глибоку спеціальну підготовку, науковців, учителів історії, працівників державних установ та громадських організацій,  ініціативних фахівців, здатних генерувати нові ідеї та знання на базі сучасних досягнень науки, готових до безперервного і актуального навчання.
Міждисциплінарна та багатопрофільна підготовка фахівців, що володіють науковим інструментарієм для теоретичних та експериментальних досліджень та практичної діяльності у  архівно-джерелознавчій та музеєзнавчій роботі, дослідженні суспільно-політичних і соціокультурних реалій розвитку європейського простору відповідно до європоцентристських інтеграційних процесів в Україні, у педагогічній діяльності.
Орієнтація на майбутнє працевлаштування та подальше навчання.
Працевлаштування: Бакалавр може займати посаду педагогічного працівника –  вчителя історії в базовій загальноосвітній школі, працівника музейного закладу, архівної установи; в органах державної адміністрації та  громадських організацій; брати участь у розробці науково-дослідних проблем, працювати на посадах референта,  лаборанта в науково-дослідницьких інститутах
 Продовження освіти: Можливість навчатися за програмою другого циклу у галузі знань, що узгоджується з отриманим дипломом бакалавра, можливість викладання.
 Стиль викладання.
Підходи до викладаннята навчання: Провідними в якісній трансформації навчального середовища для студентів є технології контекстного, імітаційного, проблемного, модульного, проектного навчання. Основними підходами до навчання є проблемний та практико-орієнтований, що реалізуються засобами застосуванняв лекційні курси методології та методики науково-дослідницького пошуку, у дослідницькій спрямованості  семінарських занять із спеціальнихдисциплін, шляхом зміщення акцентів на практичну спрямованість дисциплін методичного циклу,орієнтації різних видів практики на результат.

Система оцінювання: Усні та письмові іспити, презентації, есе, навчальна практика, випускна кваліфікаційна робота.



Програмні компетентності

Загальні

Компетентність у галузі науки – свідоме використання студентами пізнавальних здібностей для набуття, застосування, управління знаннями.

Мовна і комунікативна компетентність – використання мови як засобу для усної та письмової комунікації, обміну знаннями, ідеями, емоціями, наполегливість, уміння відповідати за себе та зрілі рішення, уміння співпрацювати.

ІКТ компетентність – впевнене і критичне використання технологій інформаційного суспільства для роботи та спілкування, сукупність знань, умінь і навичок виконання різних видів інформаційної діяльності і ціннісне ставлення до цієї діяльності.

Соціальна компетентність – здатність обмінюватися інформацією, спілкуватися, встановлювати і підтримувати соціальні зв’язки, здатність до співпраці, розв'язання проблем, взаєморозуміння.

Особистісна компетентність – це інтегративне утворення, що включає систему цінностей, пов’язаних із саморозвитком та самовдосконаленням у професійній діяльності, обізнаність у власних сильних і слабких сторонах, здатність до самоаналізу, ідентифікації і розвитку індивідуальних позитивних якостей.

 Міжособистісна компетентність – уміння будувати суб’єктно-суб’єктні відносини у професійній діяльності, здатність до активної співпраці та інтеграції в прагненні до мети спільно з іншими людьми, установами, організаціями.

Практична компетентність – здатність застосовувати на практиці знання та дослідницькі вміння, готовність до прийняття самостійних  рішення, відповідальність за результати діяльності.


Фахові (предметні)

Історична – знання змісту та методології фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

Хронологічна – здатність орієнтуватися в історичному часі, застосовувати періодизацію як способу пізнання історичного процесу.

Просторова – здатність студентів орієнтуватися в історичному просторі.

Інформаційно-мовленнєва – ефективно й грамотно працювати з різними джерелами історичної інформації та будувати усні та письмові висловлення щодо історичних фактів, історичних постатей та історичної теорії.

Логічна – здатність визначати та застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу й пояснення історичних фактів, явищ, процесів.

Дослідницька – здатність використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

Інформаційна – працювати з різними джерелами інформації , аналізувати, синтезувати, узагальнювати та використовувати її для навчання.


Практична – готовність до самостійної роботи, здатність застосовувати накопичені теоретичні знання на практиці, готовність до організації краєзнавчих студій у професійній діяльності.

Аксіологічна компетенція – здатність студентів формулювати оцінки та версії історичного руху й розвитку.
 
Науково-методична компетентність– здатність до застосування системи педагогічних, психологічних, предметних знань та професійно-методичних умінь, які базуються на знаннях дидактики.

Компетентність у сфері інновацій та вдосконалення –поінформованість з проблем інновацій в галузі освіти, використання різноманітних освітніх технологій і засобів навчання.



Програмні результати навчання

Студент виявляє знання і розуміння:

·Змісту фундаментальних і спеціальних історичних дисциплін.

·Основних історичних процесів і подій давньої, середньовічної, ранньомодерної, нової, новітньої історії України та всесвітньої історії у їх порівнянні та взаємозв’язку.

·Комплексу наскрізних, загальних та окремих понять предметів освітньої галузі.

·Предмету та методології історії, інших суспільних та гуманітарних дисциплін.

·Історичної періодизації, як способу пізнання історичного процесу.

·Історіографії для аналізу сучасних наукових дискусій з проблем вітчизняної і всесвітньої історії та визначення напрямів перспективних досліджень з інших галузей наукового пізнання.

·Наукового інструментарію для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Об’єктивнихзакономірностей, яківідносяться до процесівнакопичення та збереженнясоціальноїінформації.

·Регіональних особливостей України, теоретико-методологічних основ краєзнавчої   діяльності.

·Методологічних принципів аналізу культурних явищ у світовому цивілізаційному розвої.

·Знання предмета, педагогічні, психологічні, основи організації й управління навчальним процесом.

·Сутності, закономірностей,тенденцій і перспектив розвиткупедагогічногопроцесу.

·Теоретичних основ дидактики, змісту освіти, закономірностей процесу навчання, найефективніших методів, організаційних форм навчання.

·Наукові основи предметних методик.

·Ефективних моделей навчання історії та суспільствознавчих дисциплін.



Студент виявляє уміння, здатність:

·Аналізувати та оперувати арсеналом сучасної академічної історичної науки,  історичними знаннями зі спеціалізації.

·Використовувати новітні методологічні підходи у навчальній та професійній діяльності: цивілізаційний, аксіологічний, культурологічний, антропологічний, багатофакторний.

·Розглядати суспільні явища в розвитку та конкретно-історичних умовах певного часу.

·Збирати, обробляти, узагальнювати інформацію для створення глибокої бази знань про історичні та соціокультурні процеси в Україні, на європейському континенті, у світі загалом.

·Орієнтуватися в науковій періодизації, порівнювати історичні процеси вітчизняної і всесвітньої історії, виявляти тенденції міжнародних відносин, пов’язані з геополітичними чинниками.

·Характеризувати історичний процес та регіональні особливості.

·Працювати з джерелами інформації, інтегрувати їх зміст, визнавати і сприймати різноманітність критичного аналізу і оцінок історичних джерел.

·Визначати і застосовувати теоретичні поняття, положення, концепції для аналізу та пояснення історичних фактів

·Використовувати науковий інструментарій для теоретичних та експериментальних досліджень у навчальній, практичній і професійній діяльності.

·Формулювати оцінку історичного руху, діяльності історичних осіб, виявляти власну позицію щодо суперечливих фактів історії.

·Використовувати основи теорії і методології освіти у професійній діяльності.

·Інтегрувати знання, які отримані в процесі вивчення різних дисциплін в єдиний комплекс гуманітарних дисциплін.

·Проектувати і здійснювати освітній процес з урахуванням державних вимог.

·Огранізовувати навчальну діяльність та позаурочну роботу учнів у загальноосвітніх закладах, створювати і підтримувати психологічно безпечне освітнє середовище.

·Працювати на уроках з інноваційними методиками та технологіяминавчання, реалізуватиміжпредметнізв’язки.

·Діагностувати й оцінювати рівень розвитку, досягнення та освітні потреби учнів.

·Організовувати спільну діяльність і міжособистісну взаємодію суб'єктів освітнього процесу.

·Здійснювати професійну діяльність у полікультурному світі, поділяючи і шануючи передовсім нормативи і цінності свого національно-культурного середовища.

·Проявляти важливі для професійної педагогічної діяльності особистісні якості (комунікативність, відповідальність, рефлективність, емпатійність, здатність до самоаналізу і самоуправління, фахового зростання).


Структурно-логічна схема підготовки бакалавра спеціальності 032 «Історія та археологія»




                                      Модулі освітньої програми

 І. Цикл загальної підготовки

1.1. Гуманітарна підготовка

ГП1.1.01 Українська мова

ГП1.1.02  Іноземна мова

ГП 1.1.03 Латинська мова

ГП 1.1.04 Філософія

Гп 1.1.05 Спеціальні історичні дисципліни

ГП 1.1.06 Етнографія України

1.2. 
Фундаментальна підготовка

ФП 1.2.01 Вікова фізіологія, шкільна гігієна

ФП 1.2.02 Історична географія України

ФП 1.2.03 Археологія

ФП 1.2.04 Фізичне виховання

ФП 1.2.05 Історія української культури

ФП 1.2.06 Історія України з найдавніших часів до кінця XVIII ст.

ФП 1.2.07 Історія України ХІХ ст.

ФП 1.2.08 Історія України ХХ – початку ХХІ ст.

ФП 1.2.09 Історія стародавнього світу

ФП 1.2.10 Історія середніх віків

ФП 1.2.11 Історія культури зарубіжних країн

ФП 1.2.12 Історія держави і права України


ІІ 
Цикл професійної підготовки

2.1. Психолого-педагогічна підготовка

ППП 2.1.01 Педагогіка

ППП 2.1.02 Психологія

ППП 2.1.03 Основи наукових досліджень

ППП 2.1.04 Теорія та методика навчання історії

ППП 2.1.05 Теорія та методика суспільствознавства

ППП 2.1.06 МН краєзнавчої роботи

ППП 2.1.07 МН історії України

ППП 2.1.08 МН всесвітньої історії

ППП 2.1.09 Історія педагогіки

ППП 2.1.10 Методика виховної роботи та основи педагогічної майстерності

2.2 
Науково-предметна підготовка

НПП2.2.01 Історія слов'янських народів

НПП2.2.02 Нова історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.03 Новітня історія країн Європи та Америки

НПП 2.2.04 Нова історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.05 Новітня історія країн Азії та Африки

НПП 2.2.06 Історіографія історії України

НПП 2.2.07 Джерелознавство історії України

НПП 2.2.08 Архівознавство

НПП 2.2.09 Основи історичного музеєзнавства

НПП 2.2.10 Археологія України

НПП 2.2.11 Історія первісного суспільства


ІІІ Дисципліни вільного вибору студента

Блок 1

ВВ 1.01 Конституційне право України

ВВ 1.02 Теорія держави і права України

ВВ 1.03 Охорона праці та безпека життєдіяльності

ВВ 1.04 Трудове право України

ВВ 1.05 Адміністративне право України

ВВ 1.06 Українознавство

ВВ 1.07 Політологія

ВВ 1.08 ІК технології в галузі

ВВ 1.09 Археологічне джерелознавство

ВВ 1.10 Історичне краєзнавство

ВВ 1.11 Етика та естетика

ВВ 1.12 Соціологія

ВВ 1.13 Релігієзнавство


Блок 2

ВВ 2.01 Конституційне право України

ВВ 2.02 Теорія держави і права України

ВВ 2.03 Охорона праці та безпека життєдіяльності

ВВ 2.04 Трудове право України

ВВ 2.05 Адміністративне право України

ВВ 2.06 Українознавство

ВВ 2.07 Політологія

ВВ 2.08 ІК технології в галузі

ВВ 2.09 Археологічне джерелознавство

ВВ 2.10 Історичне краєзнавство

ВВ 2.11 Логіка

ВВ 2.12 Культурологія

ВВ 2.13 Антропологія


Практична підготовка

П 01 Археологічна практика

П 02 Музейно-архівна практика

П 03 Практика історичних досліджень

П 04 Виробнича практика (педагогічна)



032 History and Archeology

Diploma type and program volume: Single degree, 240 ESTC credits

Higher educational establishment: Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Institution under accreditation: Ministry of Education and Science of Ukraine, National Agency for Ensuring Quality of Higher Education

Accreditation period: The program is implemented in 2016, accredited for 10 years. License. Series НД-ІІ №2479787

Program level: FQ – EHEA – first cycle, QF-LLL – 6 level, НРК – 6 level.

The program aim: Providing scientific and professional (theoretical and practical) training of competitive competent professionals, able to realize professional activity in a secondary school, to provide various forms of gaining general education, deepen instrumental knowledge and cognitive skills through training for master's program


                                           The program characteristics
Subject field,Field of training:History, multidisciplinary; field of study - History and relevant subjects – Archives Study, Source Study, Philosophy, Pedagogy, Psychology, History of World Civilizations, Methodology of Teaching History; Knowledge of a Foreign Language. Education - 35%; History - 45% Relevant - 10%; Foreign Language - 5%.

The focus of the program: general /special: The ability to analyze and operate of modern academic history facts, project and implement the educational process to meet the requirements of competency based learning in "History" field of study.
Focus on archive and source study activity, using primary and secondary sources, documents from the socio-historical, socio-cultural and integration problems in Europe, critical historiography.

Program focusing:The program is aimed at mastering fundamental knowledge of history, and research skills. Aimed at special training of academics, history teachers, employees of state institutions and public organizations, initiative specialists able to generate new ideas and knowledge based on modern science, ready for continuous and relevant training.

Program peculiarities:Interdisciplinary and multidisciplinary training of specialists, possessing scientific tools for theoretical and experimental research and practice in archival, source and museum work, study of socio-political and socio-cultural realities of European space under the Eurocentric integration processes in Ukraine in educational activities.


Focusing on future employment and further education
Employment:Bachelor may hold a position of a pedagogical worker - history teacher in a secondary school, worker of the museum institutions and archives; in public administration bodies and public organizations; participate in conducting research, research assistant in research institutes.

Education continuation :The ability to study under the program of the second cycle in the field of knowledge, consistent with the received bachelor's degree, and the opportunity of teaching.

Teaching style
Approaches to teaching and training:Technologies of context, simulation, problem-based, modular, and project-based training are leading to a qualitative transformation of the learning environment for students. The main approaches to training are problematic and practice-oriented, implemented by means of using lectures methodology and techniques of research search, in the research focusing of practical classes in special subjects by shifting to action-oriented subjects of methodological cycle, targeting of different practices on the result.

Assessment system:Oral and written examinations, presentations, essays, educational practice, final qualification work.


                                                          Program competencies

General
Competence in science - the conscious use of cognitive abilities for the acquisition, use, and management of knowledge.

Language and communicative competence - the use of language as a means of oral and written communication, exchange of knowledge, ideas, emotions, persistence, the ability to be responsible for themselves and mature decisions, ability to cooperate.

ICT competence - confident and critical use of ICT for work and communication, a combination of knowledge, skills and different types of information, valuable attitude to this activity.

Social competence - the ability to share information, communicate, establish and maintain social relationships, the ability to cooperate, problem solving, and understanding.

Personal competence - is an integrative formation, including a system of values related to self-development and self-improvement in professional activities, awareness of their own strengths and weaknesses, the capacity for self-analysis, identification and development of individual positive qualities.

Interpersonal competence - the ability to build subject-subject relations in professional activities, the ability for active cooperation and integration in the pursuit of goals with other people, institutions and organizations.

Practical competence - the ability to put into practice the knowledge and research skills, willingness to make independent decisions, responsibility for results.

Subject oriented
 History – knowledge of the content and methodology of core and special historical subjects.

 Chronological – the ability to be familiar with the historical time periods as a way to apply knowledge of history.

Spatial – the ability of students to be familiar with the historic space.

Information and speech - effectively and competently work with different sources of historical information, form oral and written expression on historical facts, historical figures and historical theory.

Logical - the ability to define and apply theoretical concepts, provision, concepts for the analysis and explanation of historical facts, events and processes.

Research - the ability to use scientific tools for theoretical and experimental research in the academic, practical and vocational activities.

Information – to work with different sources of information, analyze, synthesize, summarize and use it for training.

Practical – willingness to work independently, ability to apply theoretical knowledge gained in practice, readiness for local history studies organization in professional activities.

Axiological competence – the ability of students to formulate and evaluation versions of historical movement and development.

Scientific and methodological competence – the ability to apply pedagogical, psychological, vocational and subject knowledge and teaching skills based on knowledge of didactics.

Competence in innovation and improvement – to know the problems of innovation in education, use of different educational technologies and learning means.


Program Learning Outcomes

The student shows knowledge and understanding of: 

- The content of core and special historical subjects.

- Basic historical processes and events of ancient, medieval, early modern, new, modern history of Ukraine and World History in their comparison and relationship.

- Complex of cross, general and individual subjects notions in the educational field.

- Subject and methodology of history, other social sciences and humanities.

- Historical periods, as a means of knowledge of history.

- Historiography to analyze current scientific debates on issues of national and world history and identify the promising research directions in other fields of scientific knowledge.

- Scientific tools for theoretical and experimental research in the academic, practical and vocational activities.

- Objective laws that relate to the processes of accumulation and preservation of social data.

- Regional peculiarities of Ukraine, theoretical and methodological fundamentals of local history activity.

- Methodological principles of analysis of cultural phenomena in the world civilization sphere.

- Knowledge of the subject, pedagogical, psychological fundamentals, fundamentals of organization and management of the educational process.

- Essence, patterns, trends and prospects of the educational process development.

- Theoretical fundamentals of didactics, content of education, patterns of learning, best practices and organizational learning.

- Scientific fundamentals of subject methods.

- Effective models of teaching history and social sciences.

A student shows skills and ability to:
- Analyze and operate the facts of modern academic history, historical knowledge in speciality.

- Use new methodological approaches in educational and professional activities: civilization, axiological, cultural, anthropological, and multifactorial.

- Consider social phenomena in the development and the specific historical conditions of time.

- Collect, process, and summarize information to create a deep knowledge base of historical and socio-cultural processes in Ukraine, in Europe, and in the world as a whole.

- Be familiar with scientific periodization, compare historical processes of national and world history, and identify trends in international relations, related to geopolitical factors.

- Characterize the historical process and regional peculiarities.

- Work with sources of information, to integrate their content, recognize and accept the diversity of critical analysis and evaluation of historical sources.

- Identify and apply theoretical concepts, provisions, concepts to analyze and explain the historical facts.

- Use scientific tools for theoretical and experimental research in the academic, practical and vocational activities.

- Formulate an assessment of the historical movement, historical figures activity, reveal ones own positions on controversial facts of history.

- Use fundamentals of theory and methodology of education in professional activities.

- Integrate the knowledge obtained in the process of studying various subjects in a single complex of humanities.

- Project and implement educational process taking into account the state requirements.

- Organize training activities and extracurricular work of pupils in secondary schools, create and maintain a psychologically safe learning environment.

- Work with innovative techniques and technologies of training, implement interdisciplinary relations.

- Diagnose and assess the level of development, achievement and educational needs of pupils.

- Organize joint activities and interpersonal interaction of the educational process subjects.

- Provide professional activity in a multicultural world, sharing and respecting the norms and values of their national and cultural environment.

- Show important personal qualities for educational activities (sociability, responsibility, reflexivity, empathy, capacity for self-analyses and self-management, professional growth).

                                     Program modules

І General training cycle

1.1 Humanities training

ГП1.1.01 Ukrainian Language

ГП1.1.02 Foreign Language

ГП 1.1.03 Latin Language

ГП 1.1.04 Philosophy

Гп 1.1.05 Special Historical Subjects

ГП 1.1.06 Ethnography of Ukraine

1.2 Core training

ФП 1.2.01 Age Physiology, and School Hygiene

ФП 1.2.02 Historical Geography of Ukraine

ФП 1.2.03 Archeology

ФП 1.2.04 Physical Education

ФП 1.2.05 History of Ukrainian Culture

ФП 1.2.06 History of Ukraine from ancient times to the 18th century

ФП 1.2.07 History of Ukraine in the 19th century

ФП 1.2.08 History of Ukraine in the 20th – early 21st century

ФП 1.2.09 History of the Ancient World

ФП 1.2.10 History of the Middle Ages

ФП 1.2.11 History of Foreign Countries Cultures

ФП 1.2.12 History of State and Law of Ukraine

ІІ Professional training cycle

2.1 Psychological and pedagogical training

ППП 2.1.01 Pedagogy

ППП 2.1.02 Psychology

ППП 2.1.03 Research Work Fundamentals

ППП 2.1.04 Theory and Methodology of Teaching History

ППП 2.1.05 Theory and Methodology of Social Science

ППП 2.1.06 Methodology of Training Local History Work

ППП 2.1.07 Methodology of Training History of Ukraine

ППП 2.1.08 Methodology of Training World History

ППП 2.1.09 History of Pedagogy

ППП 2.1.10 Methodology of Educational Work and Fundamentals of Educational Skills

2.2 Scientific and Subject Training

НПП2.2.01 History of Slavic People

НПП2.2.02 New History of Europe and America

НПП 2.2.03 Newest History of Europe and America

НПП 2.2.04 New History of Asia and Africa

НПП 2.2.05 Newest History of Asia and Africa

НПП 2.2.06 Historiography of History of Ukraine

НПП 2.2.07 Source Study of History of Ukraine

НПП 2.2.08 Archives Study

НПП 2.2.09 Fundamentals of Historical Museum Study

НПП 2.2.10 Archaeology of Ukraine

НПП 2.2.11 History of Primitive Society

ІІІ Subjects of a free choice of a student
1Uni

ВВ 1.01 Constitutional Law of Ukraine

ВВ 1.02 Theory of State and Law of Ukraine

ВВ 1.03 Occupational Safety and Safety Management in Emergencies

ВВ 1.04 Employment Law of Ukraine

ВВ 1.05 Administrative Law of Ukraine

ВВ 1.06 Ukrainian Studies

ВВ 1.07 Political Science

ВВ 1.08 Computer Technologies in Profession

ВВ 1.09 Archaeological Source Study

ВВ 1.10 Historical Local History Study

ВВ 1.11 Ethics and Aesthetics

ВВ 1.12 Sociology

ВВ 1.13 Religion Studies

Unit 2
ВВ 2.01 Constitutional Law of Ukraine

ВВ 2.02 Theory of State and Law of Ukraine

ВВ 2.03 Occupational Safety and Safety Management in Emergencies

ВВ 2.04 Employment Law of Ukraine

ВВ 2.05 Administrative Law of Ukraine

ВВ 2.06 Ukrainian Studies

ВВ 2.07 Political Science

ВВ 2.08 Computer Technologies in Profession

ВВ 2.09 Archaeological Source Study

ВВ 2.10 Historical Local History Study

ВВ 2.11 Logic

ВВ 2.12 Cultural Studies

ВВ 2.13 Anthropology