ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 


Тиждень історика 2024 з посиланнями 1 1 

50

Інструктивно-методичні матеріали для студентів практикантів

User Rating: 1 / 5

Star ActiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

   Виробничу практику проходять студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» відповідних напрямів підготовки і спеціальностей. Цей вид практики є невід'ємною частиною підготовки до професійної діяльності майбутніх висококваліфікованих фахівців, які отримують диплом бакалавра та спеціаліста. Умовою успішного проходження педагогічної практики є опанування студентами змісту фундаментальних дисциплін, методики їх викладання, основ педагогіки для викладання відповідних дисциплін у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, спеціалізованих середніх навчальних закладах.

2.1 Навчальна педагогічна практика
 
     Виробнича практика студентів історичного факультету починається з навчальної педагогічної практики, яка є складовою частиною професійної підготовки бакалаврів. Згідно навчального плану практика проводиться на ІІІ курсі,  загальною тривалістю  один тиждень. Ця форма практичної підготовки є пропедевтичною, основне завдання якої полягає в ознайомленні із системою навчальної роботи закладу освіти, вивченні учнів і колективу класу, участі у поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. Базами проходження педагогічної практики є загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів. Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики забезпечує професорсько-викладацький склад випускних кафедр педагогіки і психології. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового керівника. На період практики в кожній групі призначається староста.
 
Мета практики
Організація сприйняття педагогічного процесу в динаміці, його спостереження, планомірний аналіз і оцінка.
Завдання навчальної педагогічної практики
1.      Проведення педагогічного спостереження за навчально-виховним процесом у школі.
  1. Ознайомлення з особливостями організації навчання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство»  (історія України, всесвітня історія, правознавство, історія рідного краю, економіка, громадянська освіта).
  2.  Складання узагальненого аналізу  діючих освітніх програм з історії, ознайомлення із шкільними підручниками та посібниками з історії, рекомендованих для навчання учнів загальноосвітніх закладів.
  3. Спостереження за професійною діяльністю учителя історії, розширення професійних контактів, вивчення передового педагогічного досвіду.
  4.  Застосування різних методів  педагогічного дослідження – спостереження, методу бесіди,  анкетування, методу вивчення шкільної документації та учнівських робіт, методу психолого-педагогічного тестування, соціометрії для  об’єктивної узагальненої оцінки  педагогічного процесу.
  5. Формування уміння аналізу педагогічного процесу, зокрема, аналізу  уроку та  виховного заходу.
  6.  Організація взаємодії й спілкування  з учнями, дослідження їх індивідуальних та вікових психологічних особливостей для ефективного здійснення виховної роботи в якості класного керівника.
  7. Формування професійних компетенцій, педагогічного мислення, навичок самоосвіти та самовдосконалення, поваги до фаху педагога.
 
 
Зміст практики
Мета і завдання ознайомчої  практики на історичному факультеті реалізується студентами на трьох основних етапах: підготовчому, основному, підсумковому.
І.Підготовчий етап. Колоквіум з теоретичних питань педагогіки та психології. Установчий інструктаж щодо змісту практики та складання звіту. Інструктаж щодо основ безпеки життєдіяльності суб’єктів навчального процесу та  дотримання правил  розпорядку проведення навчальної практики.
ІІ. Основний етап. Виконання програми навчальної практики згідно індивідуального плану роботи.
ІІІ. Підсумковий етап. Здійснення самоаналізу практичної діяльності, складання звіту, оформлення звітної документації, підготовка до виступу на звітній конференції.
Завдання основного етапу практики
1. Зібрати та систематизувати відомості про освітній заклад ( історію школи,   колектив навчального закладу, традиції, особливості організації навчання, режим роботи, тему , над якою працює педагогічний колектив  тощо. Вивчити систему організації та планування навчального процесу.
2.Ознайомитися з базовими освітніми документами, що забезпечують навчання зі спеціальності (програми з історії, підручники, методичний ресурс бібліотеки, кабінетів історії та методичної роботи).
3.Ознайомитися зі змістом роботи учителя історії та класного керівника. Відвідати та скласти аналіз уроків історії або предметів гуманітарного циклу   історії  та  заходів за планом виховної роботи.
4.Вивчити систему організації виховної роботи в школі, познайомитися з планами її організації класним керівником.
5. Застосувати методи педагогічного дослідження для збору емпіричних даних   для складання психолого-педагогічної характеристики учня  класу.
6.Вести щоденник педагогічних спостережень за діяльністю суб’єктів навчально – виховного процесу.
7.Брати посильну участь у реалізації плану виховної роботи школи, класу. Провести виховний захід у закріпленому на час практики класі.
 
 
    По завершенню практики подаються такі документи:
1) індивідуальний план;
2) педагогічний щоденник;
3) звіт про проходження навчальної педагогічної практики;
4) характеристика.
      
 Індивідуальний план складається студентом-практикантом на початку практики. В індивідуальному плані має бути спланована діяльність практиканта на весь термін проходження практики: розробка виховних заходів, відвідування та аналіз уроків учителів, ознайомлення з підготовкою вчителя до уроку, виготовлення дидактичних матеріалів та ін. Зміст індивідуального плану фіксується  у щоденнику педагогічної практики та завіряється керівником ( методистом) практики.
      Педагогічний щоденник
Це основний документ, що стисло відображає усю роботу студента- практиканта у відповідному навчальному закладі і свідчить про поступове формування його педагогічного досвіду,  професійну адаптацію майбутнього фахівця і про ступінь його готовності у даний час до самостійної педагогічної діяльності. Ведеться протягом усієї практики. В ньому  систематизують всю виконану  роботу: ведуть записи про проведені (відвідані) уроки і виховні заходи, аналізують їх. В щоденнику також розміщуються і потім використовуються вихідні матеріали для оформлення індивідуальної картки психолого-педагогічного вивчення класу, рефератів і наукових досліджень, описують особисті враження про школу, клас, проводиться педагогічний самоаналіз, тощо. Студенти зобов’язані знати і дотримуватися правил ведення щоденника практики ( Додаток А)
 
Звіт про проходження практики має висвітлювати основні напрями  роботи студентів.   
Правила оформлення:
Звіт друкується на комп'ютері, або пишеться від руки (за бажанням студента) з додержанням стандартів ЄСКД, з наскрізною нумерацію сторінок і брошурується у альбом по формату А4.
У звіті повинна бути конкретно описана робота, особисто виконана студентом згідно індивідуального плану роботи; не повинно бути дослівного переписування матеріалів баз практики, а також цитування літературних джерел. Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком ( Додаток Б) .
Структура звіту
Вступ ( основні завдання  індивідуального плану практичної діяльності.)
Р.1 Спостереження та аналіз навчального процесу. У цій частині  звіту необхідно зазначити скільки уроків студент відвідав уроків, яким ефективним прийомам взаємодії з учнями  навчився. Подати узагальнений аналіз спостережених методів і форм роботи на уроці, висновки про ефективність застосованих  різних форм взаємодії учнів і вчителя, пропозиції  щодо покращення організації навчання історії та інших предметів освітньої галузі.
Р.2  Спостереження та участь в організації виховної роботи з учнями.У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Слід не лише описати проведені заходи, а й зробити ґрунтовний аналіз їх ролі, ефективності, значення для подальшого життя дітей. Необхідно дати оцінку проведеній роботі, спробувати визначити вдалі знахідки й прорахунки, зробити висновки.
Висновки. У висновках необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) у ході виконання завдань практики.
 
Характеристика  (відгук) з бази практики – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей студента за підписами представників адміністрації навчального закладу. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання студента-практиканта. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких зберігається у керівника практики, а другий (копію) у деканаті факультету. 
Основні реквізити характеристики: 

1.Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика. Рік народження, освіта. 
2. Текст, де зазначено період практики,
обсяги та якість виконаних завдань ,     моральні якості студента, які він проявив під час практики, рівень організації праці, дисциплінованість і добросовісність у  ставленні до роботи студента - практиканта, його ініціативність і творчість.
3. Оцінка за практику.
4. Дата складання. 
5. Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику. 

Текст викладається від третьої особи.
 
Облік і оцінка роботи студентів-практикантів
 
Керівник (методист) практики здійснює поточний та підсумковий контроль. По завершенні  практики  у трьохденний термін  студенти подають керівникам звітну документацію (індивідуальний план, педагогічний щоденник, звіт про проходження педагогічної практики). На підставі аналізу всіх поданих документів та захисту звітів у комісії, журналу відвідувань і результатів роботи студента із груповим керівником приймається рішення комісії  про виконання програми практики й виставлення оцінки.
Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який отримав негативну оцінку з практики відраховується з вищого навчального закладу.

Виробнича практика студентів освітнього напряму «бакалавр»
Метою виробничої практики є закріплення та поглиблення теоретичних знань, отриманих студентами у процесі вивчення  циклу педагогічних  та спеціальних історичних дисциплін, ознайомлення безпосередньо в установі з педагогічним процесом у динаміці, відпрацювання професійних  вмінь і навичок .

Метою практичної підготовки студента освітнього рівня «бакалавр»  є поглиблення теоретичних знань про навчально-виховний процес в освітній установі, ознайомлення із системою роботи вчителя історії, класного керівника, набуття головних умінь, навиків педагогічної діяльності.

Базами практики для студентів бакалаврів  слугують навчальні заклади І-ІІ  ступеню, (студенти проходять практику у 5-9 класах), а студенти  спеціалісти проходять практику в загальноосвітніх установах І-ІІІ ступенів  у 9-11 класах. Відмінністю у змісті практики спеціалістів є те, що крім історії вони проводять уроки за спеціальністю (правознавство, географія, суспільствознавство) та складають психолого-педагогічну характеристику на клас .

Завдання практики

1.     Ознайомлення студентів із реальним процесом навчання історії  та предметів по спеціальності,  із сучасними вимогами та  досвідом освітніх закладів  його організації.

2.   Залучення студентів до педагогічного процесу, формування у студентів системи необхідних педагогічних умінь й навичок, фахових здібностей, необхідних для виконання функцій учителя історії та класного керівника.

3.   Сприяння розкриттю творчих здібностей студентів, формування особистісно-індивідуального стилю педагогічної  діяльності.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Мета і завдання педагогічної практики реалізовується студентами на трьох основних етапах:пропедевтичному, основному та  підсумковому.

Зміст основного етапу структурований у три модулі, а саме, модуль організаційної, навчальної та виховної діяльності студента-практиканта.  

Змістовий модуль I.  Організаційна діяльність

1. На цьому етапі студент знайомиться з навчальним закладом, досвідом та режимом його роботи, традиціями, особливостями організації педагогічного процесу, педагогічною проблемою над якою працює школа, адміністрацією, учителем   історії, класним керівником,  учнями закріпленого на час практики  класу.

2.Визначає можливості методичного та навчального ресурсу кабінету історії,  бібліотеки.

3.Знайомиться із календарним планом учителя, планом виховної роботи класного керівника, узгоджує  графік  індивідуальної   роботи, проводить консультації  з вчителями  щодо виконання завдань практики .

4.Складає індивідуальний план роботи  та узгоджує його з учителем історії , класним керівником, груповим  керівником та методистами практики.

5.Подає  графік  пробних та залікових уроків, позакласних заходів з історії , тематику виховних годин  методистам кафедр.

6.Оформляє та систематично веде педагогічний щоденник.



Змістовий модуль II . Навчальна діяльність

1.   На цьому етапі студент ознайомлюється зі структурою, змістом навчальних програм із предмета, вимогами, методичними рекомендаціями Міністерства освіти  щодо навчання історії у поточному навчальному році.

2.    Вивчає досвід роботи вчителя історії та класного керівника,відвідує   уроки, позакласні заходи,  складає їх педагогічний аналіз.

3.   Оволодіває алгоритмом підготовки до навчального заняття з урахуванням усіх етапів  процесу.

4.   Опановує методику написання плану-конспекту навчального заняття.

5.   Організовує навчальні заняття:

Для бакалаврів: з історії України – 2 пробних і 2 залікових; із всесвітньої історії  – 2 пробних і 2 залікових;

 Для спеціалістів: з історії України – 2 пробних і 2 залікових; із всесвітньої історії  – 2 пробних і 2 залікових; із спеціальності – 1 пробний та 1 заліковий.

6.   Опановує досвідом складання педагогічного аналізу уроку ( по одному з історії України та всесвітньої історії).

7.   Обов’язково відвідує і аналізує залікові навчальні заняття і виховні заходи, проведені однокурсниками.

8.    Разом із керівниками практики і вчителями освітнього закладу у формі діалогу виявляють сильні і слабкі сторони проведених занять, визначають шляхи удосконалення студентами організації навчально-виховного процесу.

9.   Систематично спостерігає за педагогічним процесом у динаміці, навчально-виховною діяльністю вчителя-предметника, класного керівника, однокурсників, веде записи у  щоденнику, аналізує власну діяльність.



Змістовий модуль IIІ. Виховна діяльність

1.     На цьому етапі студент ознайомлюється із колективом класу, в якому працює як помічник класного керівника, налагоджує і підтримує позитивні взаємини з учнями, спілкується з ними між заняттями та у позанавчальний час, виявляє інтерес доїхнього життя, допомагає їм у подоланні труднощів у навчанні, міжособистісному спілкуванні тощо.

2.     Оволодіває алгоритмом підготовки до позакласного заходу, години класного керівника.

3.   Опановує методику написання плану-сценарію виховного заходу.

4.     Разом із класним керівником організовує дозвілля учнів, самостійно проводить виховні заходи з урахуванням плану виховної роботи в класі, потреб та інтересів учнів, практикує проведення  позакласних заходів з історії .

5.     Вчиться щиро, відверто ставитися до учнів, налагоджувати з ними позитивні стосунки.

6.     Складає психолого-педагогічну характеристику учня (для бакалаврів), класу ( для спеціалістів).

Крім обов’язкових для всіх завдань програми, виробнича практика передбачає  виконання  студентом індивідуального завдання. Для студентів, котрі проходять виробничу практику, можуть бути запропоновані наступні типові індивідуальні завдання:

1.   Використання підручника на уроці історії.

2.   Використання ілюстрацій на уроках історії.

3.    Кабінет історії. Сучасні вимоги до оформлення.

4.   Робоче місце учителя історії.

5.   Поняття «навчально- методичний комплекс» кабінету історії.

6.   Робочий зошит з історії України. Дидактичні можливості.

7.   Педагогічні здібності учителя історії.

8.   Мотивація учнів на уроці, умови її формування.

9.   Робота учителя з обдарованими дітьми.

10.    Формування просторової компетентності на уроках історії.

11.  Формування хронологічної  компетентності на уроках історії.

12.   Формування мовленнєвої компетентності на уроках історії.

13.   Формування інформаційної компетентності на уроках історії.

14.  Формування логічної компетентності на уроках історії.

15.  Формування аксіологічної компетентності на уроках історії.

16.   Формування історичних понять в процесі викладання історії.

17.   Перевірка, контроль та оцінка знань учнів з історії: методи та прийоми.

18.Тести при перевірці знань учнів з історії.

19.  Організація самостійної роботи учнів на уроках історії.

20. Створення проблемних ситуацій на уроках в V-IX класах.

21.   Історико-краєзнавчий матеріал на уроках з історії України.

22.   Методи демонстрації  на уроках історії.

23. Прийоми організації практичної діяльності учнів на уроках історії.

24.  Прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів у викладанні історії.

25.   Контурні карти на уроках історії.

26.   Прийоми проблемного навчання у викладанні історії.

27.  Групова робота на уроках історії.

28.    Прийоми роботи з історичними документами на уроках історії.

29.   Нестандартні уроки історії.

30.  Комп'ютер у викладанні історії.

31. Міжпредметні зв'язки у викладанні історії.

32.  Визначення рівня розвитку історичних чи загальнонавчальних умінь і навичок учнів.

33.   Вияв чинників, що впливають на розвиток у школярів позитивної мотивації учіння.

34.   Вияв чинників, що сприяють негативній мотивації учіння.

35.  Вияв і характеристика труднощів у навчально-пізнавальній діяльності учнів.

36. Дослідження ставлення школярів до домашньої навчальної роботи (колективної навчальної роботи, індивідуальної навчальної роботи, групових навчальних завдань).

37.  Вивчення читацьких інтересів учнів.

38.    Дослідження ставлення учнів до навчання, пізнавальної діяльності, знань, навчального предмета, школи тощо (за вибором студентів).

39.  Хобі та позашкільна діяльність учня: відвідування гуртків, секцій, участь у громадському житті класу та школи.

40.  Уявлення   про майбутню професію, можливі досягнення, мрії учня.



Звітна документація для студентів освітньо-кваліфікаційного напряму «бакалавр»

Структурними компонентами є:

1.   Звіт ( підписаний керівником практики, методистами та студентом).

2.   Характеристика.

3.   Щоденник педагогічної практики.

4.    Розгорнуті плани-конспекти  залікових уроків з історії України та всесвітньої історії ( по два з предмету).У випадку , коли з виробничих проблем неможливо провести заліковий урок, до звіту додається конспект пробного уроку.

5.   Самоаналіз  проведених залікових уроків.

6.   Педагогічний аналіз уроку учителя або студента ( по одному з історії України та всесвітньої історії).

7.   Позакласний захід з історії . План-конспект ( сценарій.)

8.   Звіт про виконання індивідуального завдання ( в довільній формі).

9.   План-конспект (сценарій) виховного заходу.

10.    Психолого-педагогічна характеристика на учня.

11.  Відео та фото звіти уроків та виховної роботи для студентів, які проходять практику  за місцем проживання або майбутнього працевлаштування.


Структурні характеристики звітної документації

1. Звіт про проходження практики має висвітлювати основні напрями  роботи студентів.   Звіт друкується на комп'ютері, або пишеться від руки (за бажанням студента) з додержанням стандартів ЄСКД, з наскрізною нумерацію сторінок і брошурується у альбом по формату А4.

У звіті повинна бути конкретно описана робота, особисто виконана студентом згідно індивідуального плану роботи; не повинно бути дослівного переписування матеріалів баз практики, а також цитування літературних джерел.Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком ( Додаток Б) .
Структура звіту

Вступ ( основні завдання  індивідуального плану практичної діяльності.)

Р. 1 Виконання модуля навчальної діяльності. У цій частині  звіту необхідно зазначити скільки уроків студент відвідав  та провів уроків, яким ефективним прийомам взаємодії з учнями  навчився. Подати узагальнений аналіз використаних методів і форм роботи на уроці, висновки про ефективність застосованих  ним різних форм взаємодії учнів і вчителя, пропозиції  щодо покращення організації навчання історії та інших предметів освітньої галузі.

Р. 2 Виконання модуля виховної діяльності.У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу, позакласного заходу з історії або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Крім зазначеного вказати основні етапи написання психолог-педагогічної характеристики.

Р.3 Звіт про виконання індивідуального завдання ( у довільній формі)

Висновки. У висновках необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) у ході виконання завдань практики.

2. Характеристика  ( відгук) з бази практики – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей студента за підписами представників адміністрації навчального закладу. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання студента-практиканта. Характеристику пишуть або друкують у трьох примірниках. Текст викладається від третьої особи. (Основні реквізити характеристики додаток Ж). 

3. Щоденник – це основний документ, що стисло відображає усю роботу студента - практиканта у відповідному навчальному закладі і свідчить про поступове формування його педагогічного досвіду, про професійну адаптацію майбутнього фахівця і про ступінь його готовності у даний час до самостійної педагогічної діяльності. Ведеться протягом усієї практики. В ньому  систематизують всю виконану  роботу: ведуть записи про проведені (відвідані) уроки і виховні заходи, аналізують їх. Щоденник  в цілому відображає  виконання роботи  студентом за модулями, передбачає відгуки вчителів, учнів тощо. В щоденнику також розміщуються і потім використовуються вихідні матеріали для оформлення індивідуальної картки психолого-педагогічного вивчення класу, рефератів і наукових досліджень.
Щоденник практики є підставою для оцінювання, є основним документом, зберігається протягом трьох років( Структурні компоненти педагогічного щоденника у додатку А).
4. Педагогічний аналіз уроку. Зміст  педагогічного аналізу полягає в оцінці роботи вчителя з позицій відповідності його уроку досягненням сучасної педагогіки та психології, визначенні подальших перспектив у вдосконаленні педагогічної майстерності.
         Обговорення уроку студента  повинне починатися самоаналізом і закінчуватися самооцінкою, конкретними вимогами вчителя до самого себе. При самоаналізі  практикант  дає коротку характеристику проведеному уроку, меті, яку ставив, аналізує їх досягнення, обсяг змісту матеріалу та якість його засвоєння учнями, застосовувані методи та їх оцінку, активність учнів і прийоми організації їхньої праці, самооцінку якостей і сторін своєї особистості. На закінчення учитель висуває свої пропозиції з поліпшення якості уроку, робить загальні висновки й намічає заходи для вдосконалення своєї педагогічної майстерності (Схема самоаналізу додаток Г). Але педагог зобов'язаний пояснити при цьому, чому саме так вирішив провести урок, що його змусило вибрати дану методику, стиль і характер власної діяльності та роботи учнів.
          На практиці студент повинен зкріпити вміння складати педагогічний аналіз  відвіданого уроку. Аналіз уроку здійснює ряд функцій: контрольну (допоміжну), навчальну (основну) й виховну (надає допомогу вчителю у визначенні напряму самоосвіти та самовиховання). У зв'язку з цим в аналізі уроку повинні бути чітко охарактеризовані:
-         по-перше, науковість досліджуваного матеріалу, його відповідність програмі, якість отриманих в університеті знань (контрольна функція);
-          по-друге, відзначені досягнення й недоліки в роботі вчителя, відповідність методів навчання передовому досвіду та рекомендаціям науки, дані конкретні рекомендації з підвищення педагогічної майстерності (навчальна функція);
-         по-третє, оцінені ділові й етичні якості вчителя, його мова, культура спілкування  тощо  (схема  педагогічного аналізу уроку додаток
5. Психолого-педагогічне дослідження
Студенти освітньо-кваліфікаційного рівні «бакалавр» виконуючи завдання програми практики складають психолого-педагогічну характеристику учня класу.
Психолого-педагогічна характеристика учня – це індивідуальне психолого-педагогічне завдання, котре має продемонструвати рівень психологічних знань студента, розуміння ним особливостей індивідуального розвитку школяра, особистісних характеристик, особливостей пізнавальної, емоційної та вольової діяльності.Текст повинен відображати суть питання, висвітлювати усі його можливі аспекти, тобто повинен містити загальні відомості про учня , дані про їх психологічні особливості та сферу соціальної взаємодії (ставлення до себе та до ровесників, взаємодія з оточуючими, статус в класі , особливості навчальної діяльності тощо), а також висновки та рекомендації щодо подальшої роботи з учнем ( класним колективом). Алгоритм написання, методичні рекомендації  дивись у додатку В.
Завданням для студентів п’ятого курсу освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», що проходять психолого-педагогічну практику у середніх загальноосвітніх школах або навчальних закладах ІІІ та ІV рівнів акредитації (університети, інститути, академії, коледжі), є психолого-педагогічна характеристика на клас (студентську групу). Завдання базується на знаннях студентів, отриманих у процесі вивчення курсів «Психологія», «Загальна психологія» чи «Основи психології», «Соціальна психологія» на 1-4 курсах.Психолого-педагогічна характеристика на клас (студентську групу) – це індивідуальне психолого-педагогічне завдання, котре має продемонструвати рівень психологічних знань студента: розуміння ним особливостей розвитку та функціонування групи як спільноти людей, її психологічних характеристик, структури та здатності до взаємодії, а також впливу групи на виконання учнями (студентами) їхньої навчальної та позанавчальної діяльності. Алгоритм написання, методичні рекомендації  дивись у додатку Г.
6.Конспекти уроків складаються відповідно до загальноприйнятих у педагогіці вимог. Вони мають бути створеними самостійно,  розгорнутими із детальним показом способів  діяльності учителя і учнів. Кожен план- конспект має   бути узгоджений із керівником практики чи  фаховим методистом, мати відповідні підписи  на титульному листі ( додаток К)
Підсумковий етап практики
Після закінчення терміну практики студенти звітують про виконання
програми та індивідуального завдання. Документація з практики, визначена програмою практики, здається студентами-практикантами на перевірку упродовж трьох днів після закінчення практики.
Педагогічна практика студентів завершується диференційованим заліком. Оцінка ставиться за виконання студентами усіх вимог програми практики та якість звітної документації на основі результатів захисту перед комісією. Вона є комплексною, її структурними компонентами є:


1. Фахова підготовка – 60 балів.

2. Підготовка з педагогіки – 20 балів.

3. Підготовка з психології – 20 балів.


Додатки 
 
Зразки звітної документації

Бази практики

Навчально-методичне керівництво практики студентів 41 групи

Контакти керівників

Обовязки керівників та студентів


vch

 

Виробничі практики

Виробничу практику проходять студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр» відповідних напрямів підготовки і спеціальностей. Цей вид практики є невід'ємною частиною підготовки до професійної діяльності майбутніх висококваліфікованих фахівців, які отримують диплом бакалавра та спеціаліста. Умовою успішного проходження педагогічної практики є опанування студентами змісту фундаментальних дисциплін, методики їх викладання, основ педагогіки для викладання відповідних дисциплін у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, спеціалізованих середніх навчальних закладах.

 

 

2.1 Навчальна педагогічна практика

 

     Виробнича практика студентів історичного факультету починається з навчальної педагогічної практики, яка є складовою частиною професійної підготовки бакалаврів. Згідно навчального плану практика проводиться на ІІІ курсі,  загальною тривалістю  один тиждень. Ця форма практичної підготовки є пропедевтичною, основне завдання якої полягає в ознайомленні із системою навчальної роботи закладу освіти, вивченні учнів і колективу класу, участі у поточній навчально-виховній роботі вчителя і класного керівника. Базами проходження педагогічної практики є загальноосвітні навчальні заклади І-ІІІ ступенів. Навчально-методичне керівництво і виконання програми практики забезпечує професорсько-викладацький склад випускних кафедр педагогіки і психології. Безпосереднє керівництво групою студентів-практикантів покладається на групового керівника. На період практики в кожній групі призначається староста.

 

Мета практики

Організація сприйняття педагогічного процесу в динаміці, його спостереження, планомірний аналіз і оцінка.

Завдання навчальної педагогічної практики

1.     Проведення педагогічного спостереження за навчально-виховним процесом у школі.

2.     Ознайомлення з особливостями організації навчання предметів освітньої галузі «Суспільствознавство»  (історія України, всесвітня історія, правознавство, історія рідного краю, економіка, громадянська освіта).

3.      Складання узагальненого аналізу  діючих освітніх програм з історії, ознайомлення із шкільними підручниками та посібниками з історії, рекомендованих для навчання учнів загальноосвітніх закладів.

4.     Спостереження за професійною діяльністю учителя історії, розширення професійних контактів, вивчення передового педагогічного досвіду.

5.      Застосування різних методів  педагогічного дослідження – спостереження, методу бесіди,  анкетування, методу вивчення шкільної документації та учнівських робіт, методу психолого-педагогічного тестування, соціометрії для  об’єктивної узагальненої оцінки  педагогічного процесу.

6.     Формування уміння аналізу педагогічного процесу, зокрема, аналізу  уроку та  виховного заходу.

7.      Організація взаємодії й спілкування  з учнями, дослідження їх індивідуальних та вікових психологічних особливостей для ефективного здійснення виховної роботи в якості класного керівника.

8.     Формування професійних компетенцій, педагогічного мислення, навичок самоосвіти та самовдосконалення, поваги до фаху педагога.

 

 

Зміст практики

Мета і завдання ознайомчої  практики на історичному факультеті реалізується студентами на трьох основних етапах: підготовчому, основному, підсумковому.

І.Підготовчий етап. Колоквіум з теоретичних питань педагогіки та психології. Установчий інструктаж щодо змісту практики та складання звіту. Інструктаж щодо основ безпеки життєдіяльності суб’єктів навчального процесу та  дотримання правил  розпорядку проведення навчальної практики.

ІІ. Основний етап. Виконання програми навчальної практики згідно індивідуального плану роботи.

ІІІ. Підсумковий етап. Здійснення самоаналізу практичної діяльності, складання звіту, оформлення звітної документації, підготовка до виступу на звітній конференції.

Завдання основного етапу практики

1. Зібрати та систематизувати відомості про освітній заклад ( історію школи,   колектив навчального закладу, традиції, особливості організації навчання, режим роботи, тему , над якою працює педагогічний колектив  тощо. Вивчити систему організації та планування навчального процесу.

2.Ознайомитися з базовими освітніми документами, що забезпечують навчання зі спеціальності (програми з історії, підручники, методичний ресурс бібліотеки, кабінетів історії та методичної роботи).

3.Ознайомитися зі змістом роботи учителя історії та класного керівника. Відвідати та скласти аналіз уроків історії або предметів гуманітарного циклу   історії  та  заходів за планом виховної роботи.

4.Вивчити систему організації виховної роботи в школі, познайомитися з планами її організації класним керівником.

5. Застосувати методи педагогічного дослідження для збору емпіричних даних   для складання психолого-педагогічної характеристики учня  класу.

6.Вести щоденник педагогічних спостережень за діяльністю суб’єктів навчально – виховного процесу.

7.Брати посильну участь у реалізації плану виховної роботи школи, класу. Провести виховний захід у закріпленому на час практики класі.

 

Вимоги до оформлення звітної документації

 

    По завершенню практики подаються такі документи:

1) індивідуальний план;

2) педагогічний щоденник;

3) звіт про проходження навчальної педагогічної практики;

4) характеристика.

      

 Індивідуальний план складається студентом-практикантом на початку практики. В індивідуальному плані має бути спланована діяльність практиканта на весь термін проходження практики: розробка виховних заходів, відвідування та аналіз уроків учителів, ознайомлення з підготовкою вчителя до уроку, виготовлення дидактичних матеріалів та ін. Зміст індивідуального плану фіксується  у щоденнику педагогічної практики та завіряється керівником ( методистом) практики.

      Педагогічний щоденник

Це основний документ, що стисло відображає усю роботу студента- практиканта у відповідному навчальному закладі і свідчить про поступове формування його педагогічного досвіду,  професійну адаптацію майбутнього фахівця і про ступінь його готовності у даний час до самостійної педагогічної діяльності. Ведеться протягом усієї практики. В ньому  систематизують всю виконану  роботу: ведуть записи про проведені (відвідані) уроки і виховні заходи, аналізують їх. В щоденнику також розміщуються і потім використовуються вихідні матеріали для оформлення індивідуальної картки психолого-педагогічного вивчення класу, рефератів і наукових досліджень, описують особисті враження про школу, клас, проводиться педагогічний самоаналіз, тощо. Студенти зобов’язані знати і дотримуватися правил ведення щоденника практики ( Додаток А)

 

Звіт про проходження практики має висвітлювати основні напрями  роботи студентів.   

Правила оформлення:

Звіт друкується на комп'ютері, або пишеться від руки (за бажанням студента) з додержанням стандартів ЄСКД, з наскрізною нумерацію сторінок і брошурується у альбом по формату А4.

У звіті повинна бути конкретно описана робота, особисто виконана студентом згідно індивідуального плану роботи; не повинно бути дослівного переписування матеріалів баз практики, а також цитування літературних джерел. Титульна сторінка звіту оформлюється за зразком ( Додаток Б) .

Структура звіту

Вступ ( основні завдання  індивідуального плану практичної діяльності.)

Р.1 Спостереження та аналіз навчального процесу. У цій частині  звіту необхідно зазначити скільки уроків студент відвідав уроків, яким ефективним прийомам взаємодії з учнями  навчився. Подати узагальнений аналіз спостережених методів і форм роботи на уроці, висновки про ефективність застосованих  різних форм взаємодії учнів і вчителя, пропозиції  щодо покращення організації навчання історії та інших предметів освітньої галузі.

Р.2  Спостереження та участь в організації виховної роботи з учнями.У цій частині звіту слід висвітлити роботу студента-практиканта в позаурочний час: тематику бесід, доповідей, диспутів та ін. Необхідно навести сценарій залікового виховного заходу або дати йому розгорнуту характеристику (якщо виховний захід сценарію не передбачає), провести ґрунтовний аналіз задуму, виховного впливу, ефективності й значущості розробленого заходу. Слід не лише описати проведені заходи, а й зробити ґрунтовний аналіз їх ролі, ефективності, значення для подальшого життя дітей. Необхідно дати оцінку проведеній роботі, спробувати визначити вдалі знахідки й прорахунки, зробити висновки.

Висновки. У висновках необхідно зазначити, яке значення мала практика для педагогічної підготовки майбутнього вчителя, які позитивні й негативні сторони спостерігалися в організації практики, зробити висновки про власні здобутки (знання, уміння та навички) у ході виконання завдань практики.

 

Характеристика  (відгук) з бази практики – це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей студента за підписами представників адміністрації навчального закладу. Це офіційний документ, який видає адміністрація на прохання студента-практиканта. Характеристику пишуть або друкують у двох примірниках, один з яких зберігається у керівника практики, а другий (копію) у деканаті факультету. 

Основні реквізити характеристики: 

1.Назва документа й прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається характеристика. Рік народження, освіта. 
2. Текст, де зазначено період практики,
обсяги та якість виконаних завдань ,     моральні якості студента, які він проявив під час практики, рівень організації праці, дисциплінованість і добросовісність у  ставленні до роботи студента - практиканта, його ініціативність і творчість.

3. Оцінка за практику.
4. Дата складання. 
5. Підпис відповідальної службової особи й гербова печатка організації, яка видала характеристику. 

Текст викладається від третьої особи.

 

Облік і оцінка роботи студентів-практикантів

 

Керівник (методист) практики здійснює поточний та підсумковий контроль. По завершенні  практики  у трьохденний термін  студенти подають керівникам звітну документацію (індивідуальний план, педагогічний щоденник, звіт про проходження педагогічної практики). На підставі аналізу всіх поданих документів та захисту звітів у комісії, журналу відвідувань і результатів роботи студента із груповим керівником приймається рішення комісії  про виконання програми практики й виставлення оцінки.

Студент, робота якого була визнана незадовільною, вважається таким, що не виконав навчального плану семестру. За рішенням Ради факультету йому може бути призначене повторне проходження практики. Відповідно до «Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України» (п. 4.4.) студенту, який не виконав програму практики без поважних причин, може бути надано право проходження практики повторно. Студент, який отримав негативну оцінку з практики відраховується з вищого навчального закладу.