16 травня 2017 р. на історичному факультеті відбувся КРУГЛИЙ СТІЛ присвячений подіям Другої світової війни, а саме її завершальному етапу напередодні Великої перемоги над нацизмом. Враховуючи події останніх років у стосунках України і Росії, процесам декомунізації у нашій державі і, відповідно, формування нового світобачення українців, виникла нагальна потреба переглянути ціннісні орієнтири сьогодення. І переглянути таким чином, щоб не порушити принципи святої пам'яті про тих, хто не повернувся з поля брані, захищаючи світ від нацизму.

  СВЯТА ПАМ'ЯТЬ
Може ми запізнились внукам правду сказати у вічі,
Ще не пізно поправити, щоб рівніший до істини стрій.
Як діди їх в минулому стали звично їх роду у січі
І лишились навіки в іпостасі своїй молодій.

Обеліск серед тиші, долі тих, що лишились по світу,
Де зустріла війна на солдатськім почеснім посту.
Часто люди приходять традиційно, як совість для звіту,
Іманентність відчути до вояк тих й сердець теплоту.

І я також прийшов – там на паперті прізвище діда,
Бо згорів він у танку в Сталінграді геройськи до тла.
І мені захотілось, щоби сталась свята панахида,
І їх знов пом'янули, всіх почесно, де куля знайшла.

Я вклоняюсь дідам, хай спокійно лежать серед квіту,
Ми, їх внуки всі нині пам'ятаємо подвиги всіх.
Ви нам в пам'ять лишили перемогу у радугах цвіту,
Щоб сьогодні на Сході, відгук слави в боях нас зберіг.
                                                  Анатолій Карасевич.

 
   У роботі КРУГЛОГО СТОЛУ і дискусії взяли участь: декан історичного факультету професор КАРАСЕВИЧ А. О. із доповіддю «День Перемоги: історична пам'ять прибрана у міфологічний одяг», кандидат політичних наук, доцент БАЛАНОВСЬКИЙ Я.М. – «9 травня – що святкуємо?», кандидат філософських наук, доцент ФУРКАЛО В.І. – «Сучасна політична міфологія: структура та причини виникнення».


  Виставку книг підготували завідуюча лабораторією «Відродження нації» Карасевич О. О. та лаборант Макаренко О. М. Соціологічні опитування виконала лаборант Росляк В. В.


      ІСТОРИЧНА ДОВІДКА. ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ — державне свято Радянського Союзу, а пізніше й країн, що входили до складу СРСР, що відзначається щорічно 9 травня «на згадку про переможне завершення Великої Вітчизняної війни радянського народу проти німецько-фашистських загарбників». Встановлене Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1945 р. (ще до підписання Акту про капітуляцію) як день «всенародного торжества».
     Дата пов'язана з прийняттям капітуляції фашистської Німеччини у Великій Вітчизняній війні у радянській зоні окупації у передмісті Берліна Карлсхорсті за московським часом.
     У 1948 р., враховуючи жахливі наслідки війни, зокрема наявність на той момент величезної кількості інвалідів, свято було скасоване. Відновлене у 1965 р., з ініціативи Леоніда Брежнєва, зі статусом державного свята й неробочого дня. Від того часу супроводжувалося урочистостями: військовими парадами Радянської армії та демонстрацією на Червоній площі у Москві. Урочистості проводилися у деяких країнах Варшавського договору.
     Від 1991 р., після ліквідації СРСР, відзначається на державному рівні низкою пострадянських країн — Росії, Білорусі, Казахстані тощо. У 2004 р. Генеральна Асамблея ООН проголосила 8 та 9 травня Днями пам'яті та примирення.
     В Україні відзначається як День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Згідно Закону України «Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939-1945 рр.» з метою вшанування пам'яті всіх жертв Другої світової війни 1939-1945 рр. в Україні встановлюється День пам'яті та примирення, який відзначається щороку 8 травня.
     За результатами соціологічного опитування проведеного у 2007 р. Центром Разумкова, найбільшим святом цей день був для людей старших за 60 років (82%), у віковій групі 18-29 років справді великим святом його вважали 59,2% опитаних. Опитування показало, що серед регіонів України виділявся Західний регіон, де День Перемоги великим святом вважали 43,3% опитаних, а майже кожний п'ятий (19,3%) не вважали цей день святом.
     За результатами соціологічного опитування Центром Разумкова, у 2011 р. 70% громадян України вважали День Перемоги великим святом, ще 23,6% опитаних вважали цей день звичайним святом. Не вважали День Перемоги святом 4,7% респондентів і 1,7% опитаних не змогли відповісти на питання. Відповідно до цього опитування, станом на 2011 р. Німецько-радянську війну українці переважно називали Великою Вітчизняною (до такої назви схилялися 66,2% опитаних, 28,6% назвали цю війну Другою світовою, інші відповіді дали 2,4% респондентів, решта — вагалися з відповіддю). Серед тих, хто є противником святкування Дня Перемоги 9 травня, популярною є думка про необхідність перенесення святкування на 8 травня, як у більшості країнах Європи. Так у 2012 р. 8-го травня молоді активісти провели панахиду за загиблими у Другій світовій війні у Києві, Львові, Запоріжжі та Дніпропетровську. У Львові на Янівському цвинтарі відбувся спільний молебень. Організатори заходів виступають за святкування перемоги 8 травня.
    Ще у 1991 р. до статті 73 Кодексу законів про працю Української РСР були внесені зміни, і у переліку святкових днів 9 травня було зазначено як «День Перемоги». В Україні на День Перемоги традиційно організовуються паради, в яких беруть участь військові та ветерани. До параду може залучатися військова техніка, але частіше вони проходять без неї. Так, у Києві за роки Незалежності військова техніка вперше була представлена на параді тільки у 2010 р. Крім парадів у цей день вшановують пам'ять загиблих. До військових меморіалів покладають квіти. У церквах служать панахиди. Багато людей святкують цей день без участі у масових акціях. Так, за соцопитуванням 2013 р. 75 % українців заявили про те, що планують відзначати День Перемоги. Хоча, за оцінками МВС 2012 р. очікувалось, що у масових святкових заходах візьмуть участь 2 мільйони людей.
    Менше підтримки свято має у західних областях України, переважно у трьох галицьких областях. Так, у Львові перший парад за часи незалежності провели у 2010 р., а раніше він не проводився. Неподалік пройшов альтернативний мітинг, учасники якого наполягали на тому, що цього дня необхідно поминати і молитися за померлих у Другій світовій війні, а не святкувати. Сталося декілька сутичок між учасниками обох заходів. Також досить вагомо почала впроваджуватися у суспільну свідомість думка про те, що всі святкування на честь Перемоги повинні відбуватися 8 травня.
     Багато суперечок отримала спроба уряду президента Януковича В.Ф. зобов'язати на державному рівні використовувати як символ свята червоний прапор. У 2011 р. був прийнятий Законопроект № 8157, який зобов'язував всі державні органи та органи місцевого самоврядування здійснювати «офіційний підйом у День Перемоги копій Прапора Перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України». Законопроект був визнаний неконституційним та не вступив у дію, проте у 2011 р. його прихильники розпочали акцію з поширення використання червоного прапора. Це покликало суперечки у суспільстві. Особливо негативно до використання червоного стягу ставилися у західних областях України. Це не завадило створити там провокацію. 9 травня 2011 р. до Львова приїхали представники проросійських українофобських організацій, що розгорнули прапор на Марсовому полі. Такі дії викликали негативну реакцію у Львові та Івано-Франківську, де відзначення Дня перемоги супроводжувалися зіткненнями між прихильниками використання червоного прапора в Україні як символіки свята Перемоги з одного боку та представниками ВО «Свобода» й місцевих жителів з іншого.
    До 2014 р. серед символів Дня Перемоги використовувалася також георгіївська стрічка. Однак у 2014 р. вона стала символом російської агресії щодо України, тому її було замінено на червоний мак. Дизайн символу розробив харківський дизайнер Сергій Мішакін.
     У 2014 р. день 9 травня припав на третій місяць російської окупації Криму та перший місяць тривання Антитерористичної операції на Сході України, що спонукало місцеву владу більшості міст відмовитись від урочистих заходів через ймовірність провокацій. Зокрема святкова ходьба була скасована у Києві, Харкові та Одесі, молебні замість парадів відбулися у Луцьку та Рівному, тоді як у Львові усі офіційні заходи відбулися 8 травня. Натомість урочистий парад мав місце в окупованому росіянами Севастополі за особистої участі президента Росії В. Путіна.
     Починаючи з 2015 р., 8 травня в Україні щорічно відзначається як «День пам'яті та примирення». А вже з 2016 р. замість «Дня Перемоги» 9 травня відзначали як «День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні». 9 квітня 2015 р. депутати також проголосували за законопроекти, якими зокрема прибрали термін «Велика Вітчизняна війна» з українського законодавства і заборонили пропаганду комунізму та нацизму. Таким чином, процеси декомунізації поступово заповнюють духовний світ української нації, яка вступила у фазу свого заключного формування.
     Відповідні соціологічні опитування щодо «Дня Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» були проведені серед студентів історичного факультету УДПУ імені Павла Тичини. Так, на запитання «Якою була мета бойових дій Радянської Армії?» відповіді розділилися наступним чином: на «Збереження в Україні влади тоталітарного режиму» вказали, в залежності від курсів, від 40 до 80 відсотків. Переважна більшість опитаних переконані, що основною метою бойових дій гітлерівських військ було загарбання України (85%), яка не була суверенною соборною державою (90%). Майже всі студенти (90%) вказали на те, що 8 травня потрібно відзначати як «День пам'яті і примирення».