ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

Моринці, Шевченкове, Будище: до Шевченківських святинь на Черкащині

Star InactiveStar InactiveStar InactiveStar InactiveStar Inactive
 

З метою підвищення рівня патріотичного виховання студентської молоді студенти першого курсу історичного факультету 16 березня здійснили екскурсію до Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», який поєднує села Моринці, Шевченкове, Будище, Вільшану. У цих середньонаддніпрянських селах із славною історією та могутнім духовним потенціалом пройшли дитячі роки Кобзаря українського народу – Тараса Григоровича Шевченка. Супроводжували студентів викладачі кафедри загальної історії : Шауренко А. В., Діденко К. В., Скрипник О. М. та Устенко А. А.

7
Заповідник є духовною субстанцією українців та шанувальників українства. Все на цій землі особливе, чаруюче і неповторне. Хто вперше доторкнеться до її краси, той одразу відчує трепет животворящої сили, її таємничість і чистоту.

8
1
Шевченко народився у селі Моринці Зіньківського повіту. У центрі Моринців нині стоїть чумацька хата-музей, яка відтворює інтер'єр шевченківських часів. А також відтворені дві хатини. Перша – Якима Бойка, Тарасового діда по матері.

9
3

Згодом батьки переїхали в село Керелівка (нині Шевченкове), де й пройшли перші дитячі роки Тараса. У батьківській садибі митця розташований музей, де зберігаються й сімейні реліквії. Біля музею скульптура 13-річного Тараса.

5
4

2
У селі Будище за часів Т.Г. Шевченка був маєток Енгельгардтів, у якому малий Тарас служив козачком 1829 р. Сьогодні від маєтку зберігся лише будинок, льох, сад та алея каштанів, що веде до будинку. Зберігся й дуб, у якому Тарас Шевченко ховав свої малюнки. Він отримав у народі назву «Шевченків дуб».

6
Студенти за проведений день на Батьківщині Кобзаря духовно збагатили свій внутрішній світ, зробили пам'ятні фото і, переповнені враженнями та емоціями, повернулися щасливі до дому.

10
Будьмо єдині в святій любові до України, до чого і закликав нас Тарас Шевченко: «Нехай житом-пшеницею, як золотом покрита, нерозмежованою залишиться навіки од моря і до моря слов'янськая земля».