ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!

ОГОЛОШЕННЯ


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

 


viber 2023 11 20 17 24 20 361 1 

50

День Учителя - свято, яке залишається з нами назавжди

  Свято День вчителя в Україні - День працівників освіти, відзначається у першу неділю жовтня. Святкування і привітання вчителів проводяться напередодні у всіх освітніх установах країни.
vitaemo
 
  «Професійне Міжнародне свято працівників освіти було засновано ЮНЕСКО у 1994 р. В Україні День працівників освіти згідно з Указом Президента від 11 вересня 1994 р. відзначається у першу неділю жовтня» - інформує єдиний веб-портал органів виконавчої влади України.
  Сьогодні у незалежній Україні майже 860 тисяч педагогів, вихователів, майстрів виробничого навчання, науково-педагогічних працівників і управлінців. Вони навчають і виховують понад мільйон дошкільнят, навчають більше п’яти мільйонів школярів, викладають майбутню спеціальність майже трьом мільйонам студентів країни. У 2017 р. Український День вчителя (День працівників освіти чи День освітянина) припадає на 1 жовтня.
  Історичний факультет, дякуючи деканату і студентській раді досить активно включився в привітальну частину свята. Згідно сценарію привітання отримали ректор і всі проректори, голова профкому університету і ряд університетських структур, кафедри факультету.
 
 
   А напередодні відбулося засідання Вченої ради факультету, на якому з словами привітання виступив декан факультету професор Карасевич А.О., заступники декана професор Священко З.В., Шауренко А.В., завідувачі кафедрами професор Кузнець Т.В. та професор Кривошея І.І. та ряд інших членів колективу.
   Потім згадували своїх вчителів, хтось самих своїх перших, хтось тих, які допомогли визначитися у майбутній долі. І якщо батьки не були вчителями, а діти ними стали, значить, був той улюблений Учитель, який втілив в їх духовний світ прекрасне і вічне так, що самому захотілося нести його людям, а потім створювати у шкільних колективах у вже своїх учнях. Кажуть – вчителем потрібно народитися. Не переконливо звучить. Я думаю, що учителем робить індивіда оточуючий світ, ота педагогічна аура в якій проходить процес становлення особистості і стати учителем – це насамперед потрібно усвідомити і захотіти здійснити цей подвиг. Тому, що учительський хліб, то мабуть один із самих достойних презентів життя, яке освітянин отримує у цьому суперечливому і відповідальному світі. Учитель повинен нести відповідальність за ту спадщину, яку він залишає після себе. В іншому випадку - життя прожите від дзвінка до дзвінка втрачає свій сенс, бо не однією напханою утробою багата людина, яка носить саме почесне звання на землі Учитель. Вона багата своїми дітьми, насамперед – рідними, а також тими, для яких стала Учителем.
  Не знаю, як кому, а мені повезло з першими учителем. Я завжди з теплотою на серці згадую Марію Порфирівну, яка у першому класі навчила мене грамоті писати і читати. Де б я не був, куди б не занесла мене доля, я по поверненню додому завжди відвідував її. І якось було не зручно почути від людини, яка нам віддала всю теплоту душі, що були і такі, які обходили наше джерело дитячої мудрості стороною, особливо тоді, коли вона не могла уже ходити. Хоча більшість до неї ходила…
  Для неї я писав особисто. А сьогодні знову згадав їх всіх, моїх шкільних наставників, з надзвичайно щирим серцем і щедрою душею. Вони пройшли по моїй долі і тисячах подібних, щоб залишити навіки у нашому світорозумінні незгладимі сліди доброти у тому незвичному на теплоту червоному столітті. Вони були не просто людьми. Вони були УЧИТЕЛЯМИ!
 
УЧИТЕЛЬКА
 

Я назбираю квітів в полі скільки влізе в руки,
Це для УЧИТЕЛЯ В ПОДЯКУ - так повинно бути!
Згадайте вдячно всіх і візьміть в пам’ять на поруки,
Щоб на святу паперть вічне й мудре повернути!

Щоб шанували вчителя, як личить, усі люди -
І зберігали в пам’яті все те, що у дорогу зичив.
Не впаде шапка горда і від учнів щось не убуде,
Його відвідати, бо він життя наше пророчив.

Мабуть суттєво - бо в майбутнім всі знайшлися -
Чому ж Учителька у їхніх пошуках із серця випала?
Адже знання її в шляхах до істини згодилися,
Усе чекала на поріг, а хвіртка пустотою хлипала…

Тепер до її вічності прямую за село, що в полі -
Нема Учительки, та світ лишився, що створила.
Я теплоту її несу в душі - по тім суттєвім колі,
Щоб повертатися до джерел роду - так навчила.

Я в полі маки назбираю, які Вона любила -
І принесу тобі, Учителю - Ви мудрості нас вчили.
В учнівські роки змайстрували нам особливі крила,
Щоб після школи в круговертях долі нас не збили.

Вклонись Учителю, зроби сьогодні - завтра пізно буде,
Щоби не бідкалась душа, що необхідне ти не скоїв.
Тебе за вчинок цей ніхто в цім світі не осуде,
Бо ти УЧИТЕЛЯ за святу працю в світ краси озброїв.

  Шановні колеги, друзі, дорогі студенти, майбутні Учителі! Я вітаю Вас всіх з нашим професіональним святом, святом доброти, віри в майбутню учительську когорту України, свято мудрості і професійної досконалості!
Здоров’я Вам і Вдачі статися у цьому світі!
СЛАВА УКРАЇНІ!