Офіційний сайт історичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

ІЛОВАЙСЬКА ТРАГЕДІЯ

Бої за Іловайськ, відомі також як Іловайський котел — бойові дії, що розгорнулися під містом Іловайськ Донецької області у серпні 2014 р. на початку чергової російсько-української війни уже у ХХІ столітті.

18 серпня 2014 р. у ході запеклих боїв українські силовики, що значною частиною складалися з добровольчих батальйонів, увійшли в Іловайськ. Вони змогли взяти під свій контроль частину міста, однак, після заходу значних сил регулярних російських військ 23-24 серпня у тил українського угрупування з території РФ, а також через дезертирство окремих українських підрозділів, іловайське угрупування опинилося в оточенні.
Попри заперечення російської влади про участь у військовому конфлікті, українські військові заявляють про провідну роль російських збройних формувань у боях під Іловайськом.
За словами командувача південним оперативним командуванням генерал-майора Руслана Хомчака, який був в оточенні під Іловайськом до 31 серпня, біля Іловайська українським військовим протистояли регулярні війська Російської Федерації. Він своїми очима з 24 по 28 серпня спостерігав там підрозділи Російської Федерації. 24 серпня ми вже мали з ними перший вогневий контакт у районі сіл Многопілля та Аграрне, що східніше Іловайська. За його свідченнями, українським військам там протистояли батальйонні групи десантних, десантно-штурмових та мотострілецьких бригад.

Ключова роль російських військових підкреслюється також у доповіді російського опозиціонера Бориса Нємцова «Путін. Війна», яка була оприлюднена колегами 12 травня 2015 р. після його вбивства. Згідно зібраних достовірних даних, не менше 150 російських солдатів загинули у серпні 2014 р. перед подіями біля Іловайська. Родичі загиблих військовослужбовців, як повідомляється в доповіді, отримали по 2 млн руб. і дали підписку про нерозголошення щодо обставин їхньої загибелі.
13 серпня 2015 р. представник Центрального науково-дослідного інституту Збройних Сил України заявив, що у боях за Іловайськ брали участь понад 4000 військових Російської Федерації.
29 серпня вночі Путін звернувся до бойовиків із закликом відкрити гуманітарний коридор для українських військових, що опинилися в оточенні. 29 серпня о 6:00 ранку російський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові організованими колонами почали рух з міста. Колони були розстріляні на марші. У Іловайському місиві навіки залишилося 366 українських вояків та представників добровольчих батальйонів. Ще 429 отримали поранення різного ступеню, залишилися інвалідами на початку свого повноцінного життя. А більше 300 пропали безвісті, частина з них знаходиться ще і сьогодні у ворожій неволі.

То як же розуміти відомі версії класиків про офіцерську честь і доблесть російського воїнства, які нам у вигляді локшини вішали століттями на вуха «старші брати»?Написали гори макулатури, створили сотні художніх кінофільмів про героїзм і доблесть. Так записалися, що не помітили, як самі себе перед всім думаючим світом посадили у багно. Згадайте фільм «Брестська фортеця» за сценарієм Володимира Єрьоміна та Олексія Дударєва. Останньому захиснику фортеці фашистський генерал віддав честь за доблесть і героїзм, знявши перед ним головний убір. Міг вбити, але не вбив! Фашист не вбив! Під Іловайськом наших батьків, дітей та онуків вбивали «брати»! Упирі!

Тому, думаю я сьогодні з віддалі пережитого і оплаканого клаптика буття нашого героїчного народу, що її і не було ніколи тієї так званої російської офіцерської честі. Просто, це чергова казка, придумана очманілими кремлівськими опричниками.

СПОВІДЬ

Господи, прости, я стріляв у брата!
Хоч напередодні цього не хотів.
Та під Іловайськом він із автомата,
Розстріляв, як вбивця, братанів без слів

Я їх бачу й нині в знищеному полі,
Чверть століття виділив їм в житті сусід.
Мовчки похилились в дань сиві тополі,
Коли їх в двохсотих понесли в Аїд.

Ось тоді я зброю взяв у руки помсти,
І ступив за внуків в справедливий бій.
Де знайти в цім світі ті від Бога квоти,
Щоб переконатись в правоті своїй.

Очі миротворця прямо мені в душу,
Це була незвична в нас дуель без слів.
Він промовив: «Сину мій, каятись не мусиш,
То гібридне братство, ти стріляв в катів!»

Бої під Іловайськом стали одним із переломних моментів війни на сході України: Збройні сили України втратили ініціативу на Донбасі та перейшли від атаки до оборони. Важкі втрати спонукали українське керівництво до укладення Мінського перемир'я у рамках контактної групи Україна-Росія-ОБСЄ із залученням представників російських бойовиків. Але Іловайськ був і суттєвим повчальним прикладом на майбутнє – для збереження нашої незалежності і державної цілісності потрібна сильна і боєздатна Українська Армія.
Вічна пам'ять і слава героям, які віддали життя за нашу Україну!