День взяття Бастилії — французьке національне свято, що відзначається щороку 14 липня. У Франції воно має статус Національного свята, яке знаменує щорічні роковини з нагоди взяття Бастилії 14-го липня 1789 р. Роковини штурму фортеці-в'язниці Бастилії є символом єдності сьогоденної нації та примирення усіх французів всередині конституційної монархії, що передувала Першій республіці під час французької революції. Святкування та офіційні церемонії проводяться по всій території Франції. Найстаріший та найбільший парад Європи проводиться вранці 14-го липня на Єлисейських полях у Парижі у присутності Президента республіки, високопосадовців та зарубіжних гостей.

1
    Парад відкривають кадети (молодь), за ними крокують інші підрозділи піхоти та моторизовані одиниці у супроводі авіації. Останнім часом на парад традиційно запрошують підрозділи з країн-союзниць Франції. Раніше Президент традиційно давав інтерв'ю засобам масової інформації та обговорював ситуацію в країні, але Ніколя Саркозі, обраний у 2007 р., скасував цю традицію. У Єлисейському палаці Президентом проводиться прийом гостей. 17 стаття Конституції Франції дає президенту право амністувати ув'язнених (переважно винуватців ДТП). У 2007 р. президент Саркозі скасував цю традицію. Одним з найулюбленіших свят французів є 14 липня – День взяття Бастилії. Офіційні святкування у цей день можуть і не особливо вразити мандрівника, але от веселощі, з яким народ святкує цей день, залишає враження надовго – всюди відбуваються вечірки (часто навіть просто на вулицях), бали, наприклад, бал пожежників або Великий Бал, який влаштовують вже 13 липня у саду Тюїльрі. За Єлисейськими Полями проходить урочистий парад, який приймає президент Франції, а приблизно у 10:00 вечора над містами Франції переливаються салюти і феєрверки.
    17 травня 1789 р. Людовік XVI скликав майно власників для того щоб вислухати їхні скарги. Депутати третьої верстви, що представляли простолюд (двома іншими станами були представники Католицької церкви та дворянства) вирішили відокремитися у Національну Асамблею. 20-го червня депутати третьої верстви захопили залу для гри у теніс та склали Присягу не відокремлюватись до ухвалення конституції. До них поступово приєднувалися депутати з інших верств; 27-го червня Людовік XVI визнав їх легітимність. 9-го липня асамблею було перейменовано на Народні Установчі збори, розпочинається їх законне функціонування та написання проекту Конституції.
    Одразу після звільнення Жака Некера, що відбулося 11-го липня, населення Парижа, побоюючись, що вони та їх представники зазнають нападу королівських військ, розпочало штурм Бастилії (в'язниці-фортеці, де людей було ув'язнено переважно за політичними мотивами) аби захопити велику кількість зброї і набоїв та озброїти народні маси. Крім того, Бастилія символізувала абсолютизм королівської влади та репресії проти усіх незгодних з монаршою владою. Так сталося, що в день липневої облоги 1789 р. у в'язниці перебувало лише 7 осіб, ув'язнених не за політичними мотивами.
    Коли зрештою натовп, підкріплений бунтівниками з французької гвардії, продемонстрував захисникам фортеці усю серйозність своїх намірів, губернатор де Лоне, командуючий Бастилією, капітулював та відчинив ворота аби запобігти масовій різанині. Хоча спочатку, Лоне, розуміючи, що гарнізону довго не встояти проти облоги, зважився підірвати Бастилію. Але в той час, коли він з запаленими смолоскипом в руках хотів спуститися в пороховий льох, два унтер-офіцера Беккар та Ферран кинулися на нього та примусили скликати військову раду. Майже одноголосно було вирішено здатися. Було піднято білий прапор та через кілька хвилин повстанці захопили Бастилію.
     Однак, ймовірно, через непорозуміння, бій спалахнув знову. У результаті бою загинуло 98 атакуючих, крім того було вбито де Лоне та сім захисників.
     4-го серпня, невдовзі після штурму Бастилії, феодалізм було скасовано, а 26-го серпня було проголошено ДЕКЛАРАЦІЮ ПРАВ ЛЮДИНИ ТА ГРОМАДЯНИНА.
     ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО ПОДІЇ 1789 р.:
1) В день штурму Бастилії в тюрмі перебувало 7 арештантів.
2) 100 людей загинули під час взяття Бастилії. Голову коменданта фортеці повсталі насадили на піку і пронесли по всьому Парижу.
3) Охороняв Бастилію тюремний гарнізон, що складався з солдатів-інвалідів, демобілізованих з регулярної армії.
4) Умови утримання арештантів у Бастилії були досить комфортними, камери були з меблями, а в'язням були виділені години відвідування.
5) Ув'язнені отримували зарплату, а також алкоголь і тютюн. Також їм дозволялося утримувати домашніх тварин. Один із в'язнів Бастилії, писав: «Вино було, звичайно, не чудове, але цілком терпиме. Десерт не давали: треба ж було нас чогось позбавити. В цілому, я зрозумів, що в тюрмі дуже непогано годують».
6) Вольтер був найзнаменитішим в'язнем Бастилії. Його посадили в тюрму на 11 місяців за написання сатиричних віршів на адресу регента і його дочки. До нього приходили по п'ять – шість відвідувачів на день. Він навіть відсидів на добу довше, ніж передбачалося, щоб врегулювати якісь особисті справи.