ІCТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ ЗАПРОШУЄ НА НАВЧАННЯ!
ОГОЛОШЕННЯ
50
ДО ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПОВСТАНСЬКОЇ АРМІЇ
УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА) – військово-політичне формування, що діяло в Україні протягом 1942–1953 рр., озброєне крило Організації українських націоналістів.
У часи Другої світової війни, саме у 1941 р., вперше використана на означення УПА «Поліська Січ» Тарасом «Бульбою» Боровцем, згодом її перейняли члени ОУН (б). Антигітлерівський рух Опору розпочався з формуванням УПА «Поліська Січ», очоленої Т. Боровцем у серпні 1941 р. (з початком 1942 р. – УПА), який контактував з урядом УНР та Державним центром УНР в екзилі (Андрія Лівицького) і з ОУН(м). У цей час УПА нараховувала близько 10 тис. осіб. 16 квітня 1942 р. Головна команда УПА видала наказ новоутвореним «Летючим бригадам» партизанів УПА, у якому говорилося: «Негайно розпочати першу фазу збройної боротьби УПА проти Гітлера…»
У вересні 1942 р. представник Генштабу РСЧА полковник Лукін вступив у переговори з командуванням УПА про спільну боротьбу проти нацистів. Переговори завершилися безрезультатно через розбіжність поглядів на майбутнє України. Тарас Боровець відстоював державну незалежність України. Представник Генштабу орієнтувався на довоєнний устрій СРСР. Враховуючи той факт, що Лукін проявляв не власну ініціативу, а висловлював точку зору Сталіна, можна зрозуміти подальші кроки керівництва Української Повстанської Армії всупереч великодержавному шовінізму у політиці Кремля.
У червні – на початку серпня 1943 р. УПА мало 2 групи – УПА-Південь і УПА-Північ. Після III надзвичайних Великих зборів ОУН було прийняте рішення про «стратегію боротьби на 2 фронта – проти московського і германського імперіалізму» пройшла широка реорганізація структур УПА. У звʼязку зі збільшенням її чисельності були сформовані: Північно-Західна група (округ «Турів»); Північна група (округ «Заграва»); Південна група (округ «Еней») і Східна група (округ «Верещаки»).
Найбільшої чисельності УПА досягла весною – на початку літа 1944 р. – 25-30 тисяч бійців. УПА активні бойові дії припинило 1953 р., перейшовши до підпільної боротьби. Окремі вогнища спротиву діяли до 1960-х рр. З 1943 – 1950 рр. Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 – 1954 рр. – Василь Кук.
У вересні 1942 р. представник Генштабу РСЧА полковник Лукін вступив у переговори з командуванням УПА про спільну боротьбу проти нацистів. Переговори завершилися безрезультатно через розбіжність поглядів на майбутнє України. Тарас Боровець відстоював державну незалежність України. Представник Генштабу орієнтувався на довоєнний устрій СРСР. Враховуючи той факт, що Лукін проявляв не власну ініціативу, а висловлював точку зору Сталіна, можна зрозуміти подальші кроки керівництва Української Повстанської Армії всупереч великодержавному шовінізму у політиці Кремля.
У червні – на початку серпня 1943 р. УПА мало 2 групи – УПА-Південь і УПА-Північ. Після III надзвичайних Великих зборів ОУН було прийняте рішення про «стратегію боротьби на 2 фронта – проти московського і германського імперіалізму» пройшла широка реорганізація структур УПА. У звʼязку зі збільшенням її чисельності були сформовані: Північно-Західна група (округ «Турів»); Північна група (округ «Заграва»); Південна група (округ «Еней») і Східна група (округ «Верещаки»).
Найбільшої чисельності УПА досягла весною – на початку літа 1944 р. – 25-30 тисяч бійців. УПА активні бойові дії припинило 1953 р., перейшовши до підпільної боротьби. Окремі вогнища спротиву діяли до 1960-х рр. З 1943 – 1950 рр. Головним Командиром УПА був генерал Роман Шухевич, з 1950 – 1954 рр. – Василь Кук.
Територіальна структура УПА, 1944 р
Трагічною датою в історії УПА стала смерть головного командира Р. Шухевича-Чупринки, який загинув у бою 5 березня 1950 р. Ця втрата, виснаження і радянський терор призвели до її остаточного послаблення й ліквідації. Проте обмежені дії УПА і підпілля тривали щонайменше до 1953 р., а за радянськими джерелами до 1956 р. Останнім часом зʼявилися відомості, що останній бій підрозділу УПА з підрозділом МВС відбувся у 1961 р., а воїн УПА Ілько (Ілля) Оберишин залишався у підпіллі до 1991 р.
Ставлення до УПА в українському суспільстві впродовж років після відновлення незалежності 1991 р. коливається між позитивним (борці за незалежність) і протилежним («німецькі колаборанти»): сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох сторін. З 2005 р. в Україні офіційно святкується річниця створення УПА (14 жовтня 1942 р., свято Покрови Пресвятої Богородиці). З 2015 р. вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ ст. Боротьба Української повстанської армії розглядається нині в історії нашої держави як складова Українського визвольного руху 1920 – 1950 рр.
Чому створення УПА пов’язують з днем Покрови Пресвятої Богородиці?
Ставлення до УПА в українському суспільстві впродовж років після відновлення незалежності 1991 р. коливається між позитивним (борці за незалежність) і протилежним («німецькі колаборанти»): сама оцінка часто спирається на пропагандистські штампи обох сторін. З 2005 р. в Україні офіційно святкується річниця створення УПА (14 жовтня 1942 р., свято Покрови Пресвятої Богородиці). З 2015 р. вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ ст. Боротьба Української повстанської армії розглядається нині в історії нашої держави як складова Українського визвольного руху 1920 – 1950 рр.
Чому створення УПА пов’язують з днем Покрови Пресвятої Богородиці?
30 травня 1947 р. Українська Головна Визвольна Рада у своїй Постанові визнала 14 жовтня святковим Днем Української Повстанської Армії, тобто оголосила день Покрови Пресвятої Богородиці своїм офіційним святом. Після занепаду УПА свято масово відзначати припинили. Традицію відновив третій президент України Віктор Ющенко, який у 2005 р. відродив традицію святкування річниці створення УПА 14 жовтня. У Києві у День захисника України, 14 жовтня 2017 р., відбувся Марш слави, мітинг і концерт до 75-ї річниці створення УПА.
