День Українського козацтва відзначається в Україні згідно з Указом Президента України від 7 серпня 1999 р. №966/99 14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці.
Згідно історичної праці французького дипломата Жан-Бенуа Шерера «Аннали Малої Росії, або історії запорозьких та українських козаків», яка побачила світ у 1788 р. в Парижі, Покрова Пресвятої Богородиці була для козаків великим святом. Навіть їхню церкву було присвячено Діві Марії. Коли вони бажали обрати нових членів старшини, то збиралися саме у цей день. Козаки вважали Покрову своєю заступницею, головна церква на Січі завжди була на честь Покрови, ікона Покрови була у кожному козацькому курені.
Мабуть в Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. За останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.
Перший потужний спалах відродження власної державності припав на добу Козаччини. Друга спроба створити державу за козацькими традиціями демократизму і рівності робилася в період революційних змагань 1917–1920 рр. Третя – вже у наш час. Продовж 1990 – 2014 рр. українські козаки зробили значний внесок у справу реального втілення національної ідеї в українському суспільстві. 15 листопада 2001 р. було прийнято положення «Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002 – 2005 рр.». Метою Національної програми визначено наступне: подальший розвиток і утвердження козацтва як громадської сили, здатної істотно впливати на процес консолідації суспільства; участь українського козацтва у військово-патріотичному вихованні молоді; створення, відродження, відновлення та охорона заповідних місць і об'єктів; проведення освітянських, культурно-просвітницьких заходів, науково-дослідної, пропагандистської та видавничої роботи; організація туризму, спортивних змагань; здійснення господарської, природоохоронної та міжнародної діяльності.
Історичний факультет Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини ніколи не залишався осторонь козацької тематики. Потрібно нині згадати відомого історика і дослідника ранньомодерної історії України, фахівця з персонального складу та генеалогії українського козацтва Кривошею Володимира Володимировича (1958 – 2015), доктора історичних наук, професора, Заслуженого діяча науки і техніки України, Першого заступника директора Українського інституту національної памʼяті. Він був одним із засновників Гетьманського фонду Петра Дорошенка.
Володимир Володимирович кілька років очолював кафедру історії України, працював головою ДЕК на історичному факультеті, ним написана низка цікавих книг. Найвідоміші з них: Генеалогія українського козацтва. Білоцерківський полк. – К.: ВД «Стилос», 2002. – 183 с.; Генеалогія українського козацтва. Переяславський полк. – К.: ВД «Стилос», 2004. – 417 с.; Генеалогія українського козацтва. Канівський полк. – К.: ВД «Стилос», 2006. – 220 с.; Українське козацтво в національній памʼяті. Чернігівський полк. Том. І. – К.: ДП НВЦ «Пріоритети», 2012. – 516 с.; Українське козацтво в національній памʼяті. Чернігівський полк. Том ІІ. – К.: ДП НВЦ « Пріоритети», 2012. – 508 с.;
Українське козацтво в національній памʼяті. Полтавський полк. Том І та II. – Чернігів: «Десна Поліграф», 2014; Київщина козацька: люди і долі. – К.: ВД «Стилос», 2004. – 181 с.; Вінниччина козацька. Історія Вінницького козацького полку. – К.: ВД «Стилос», 2004. – 202 с.; Неурядова старшина Гетьманщини. – К: «Стилос», 2009. – 431 с. (у співавторстві з І. І. Кривошеєю, О. В. Кривошеєю).
Але найвагоміша праця, мабуть, – «Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія» / Кривошея В. В. ; Український інститут національної памʼяті. – К.: Стилос, 2010. – 791 с.
Кандидатську і докторську дисертації з козацької проблематики захистила професор кафедри всесвітньої історії та методик навчання Кривошея Ірина Іванівна. Вона є автором низки наукових публікацій присвячених темі козацтва. Найважливіша з них:
Укладачами навчально-популярних книг «Політичні портрети України: Козаччина» у двох книгах є професор Карасевич Анатолій Олександрович, декан історичного факультету, Заслужений працівник освіти України і професор Левківський Казимир Михайлович, Заслужений працівник освіти України, заступник директора Інституту модернізації змісту освіти.
Напередодні Дня українського козацтва у лабораторії «Відродження нації» завідувач Карасевич О. О. підготувала тематичну виставку літератури із бібліотечного фонду факультету.
Деканат і студентська рада історичного факультету вітає всю громаду істориків та їх однодумців з Днем українського козацтва. Бажаємо Вам козацької завзятості і звитяги у справі захисту єдності нашої України! Нехай сторінки із козацької героїки завжди кличуть Вас захищати незалежність і цілісність нашої держави так, як впродовж майже 500 років це здійснювали українські герої.
СЛАВА УКРАЇНІ!